Дискусія про семантичний вимір війни та презентація українського коміксу «Українці. Поступ»
Реалізація унікального проекту «Українці. Поступ» була втілена завдяки інтелектуальній агенції TransformWISE. Презентація першого випуску коміксу відбулась 15 березня у Києві. В рамках події було обговорено концепт та ідею створення мальопису, а також промислення теми семантичного виміру російсько-української війни й формування підґрунтя для нашої перемоги. Автором ідеї мальованих історій є Денис Блощинський, засновник Фундації соціальних інновацій «З країни в Україну» та ініціативи стратегічних комунікацій «Семантичний корпус». Комікс вийшов за підтримки інтелектуальної агенції TransformWISE, надрукований завдяки видавництву «Наш Папір» та презентований у просторі ГО «ІСАР Єднання».
Учасники дискусії:
Любко Дереш – український письменник)
Денис Блощинський – автор ідей для серії коміксів «Українці. Поступ», засновник ініціатив «Семантичний корпус» та Фундації соціальних інновацій «З країни в Україну»
Володимир Павелко – засновник інтелектуальної агенції TransformWISE, співзасновник Глобального центру взаємодії в кіберпросторі.
А також запрошені гості у форматі Q & A.
Любко Дереш:
Комікс є унікальним для суспільства. Бо він відігравав важливу роль при побудові сучасної Японії й відбудові післявоєнної Японії, кінця 40-х років. У місті почали зʼявлятися люди з деревʼяними рюкзаками, що продавали перші комікси Манґа. В мальованих історіях активно розвивали тему майбутнього, яка з часом формувала свідомість покоління японців. Саме це побудувало передову Японію, яку ми бачимо зараз. В цьому сенсі комікс є важливим інструментом для соціального конструювання. Бо через нього можливо не тільки проговорити орієнтири на майбутнє, а й пропрацювати певні травми суспільства.
Хочу згадати також приклад іншого коміксу, що створив американський художник Арт Шпігельман. Це історія про Голокост єврейського народу, яку в мальописі розповідають через аналогію життя мишей та кішок, де коти починають винищення гризунів. В історію закладений глибокий сенс, бо в основі лежить історія життя дідуся Арта Шпігельмана, який пройшов через важкі випробовування в ті часи.
Тобто комікс може стати точкою пропрацювання гострих соціальних проблем, а також в дуже простий спосіб допомагає проговорити складні речі з різними типами аудиторії.
Володимир Павелко:
Ми бачимо, що найбільша складність – простота. А комікс є методологічним підходом пояснення складних речей простою мовою.
Денис Блощинський не тільки поет, креативна людина, представник Фундації соціальних інновацій «З країни в Україну», а ще й коміксолюб і людина, що переносить певні історії з життя на папір. Тож Денисе, що для тебе значить феномен коміксу?
Денис Блощинський:
Моя особиста історія повʼязана з коміксами почалась в період, коли я їх навіть не сприймав. Але 10 років тому переді мною постала задача створити всесвіт для певної корпорації. Я звернувся до всесвіту Марвел. Вивчаючи їх історії, ми з командою створили темний корпоративний всесвіт з образами, описами і т.д. Ми так занурилися в процес створення коміксів, що це змусило мене передивитися свої погляди на такий жанр. А зрозумів їх потугу тоді, коли побачив результати реалізації цієї концепції. Коли люди почали граючись сприймати певні речі. Після цього я почав використовувати ідею суперсил, супергероїв в бізнесі різних проекцій. І коли прийшов час, ми з командою стартували з ідеєю випуску коміксів.
Володимир Павелко:
Доволі цікава історія, дякую!
Тепер хочу звернутися до Любка з питанням появи феномену коміксів в Україні. Що це означає, коли та де виникає український комікс і за яких обставин?
Любко Дереш:
Часопис “Соняшник”, був одним з перших видань, де друкували розділ з коміксами. Це були дитячі історії, героями яких являлись козаки. Раніше не існувало українського коміксового середовища, воно наслідувало своєю тематикою переважно західні та японські зразки. Однак український стиль коміксів почав розвиватися з 2014 року, як те, через що можна дивитися на сучасний світ. А з початком повномасштабного вторгнення жанр коміксів швидко почав реагувати на події.
Денис Блощинський:
Хочу додати, що серія зображень з короткими історіями – це частина великої палітри. Тому, коли ми говоримо про появу українського коміксу, збільшення кількості ідей сюжетів, це означає звернення до стану суспільства, яке стало запорукою того, що є зараз. В 2014 році ми з командою помітили, що у суспільства зʼявився запит на пошук нових сенсів. А комікси, як жанр є відповіддю на запити і містять в собі потужну силу швидкої реакції людства.
Володимир Павелко:
Денисе, розкажіть ідею коміксу та про тих, хто їх створював.
Денис Блощинський:
Люди, що створювали мальопис є професіоналами, але не спеціалізуються на коміксах. Наша команда художніх ілюстраторів, копірайтерів, сценаристів, продюсерів зібралась в форматі проекту “Семантичний корпус” в перші дні війни. За перші пів року ми створили понад 60 різних проектів, один з яких був створення коміксу “Українці. Поступ”. Під час дизайнування, у нас виникло 17 ідей, з них було описано 12 сценаріїв. Ми скомпонували історії в 4 випуски.
Комікс став історією про героїчні вчинки громадян України, які ще не усвідомлюють, що вони герої, але люди поруч ідентифікують їх поступки, кажучи, що це і є наш герой.
В першому випуску ми зібрали історії про військових, а саме: “Київський привід” (повітряні сили), “Сапер Скакун Віталій” (сухопутні війська), “Дух острова Зміїний” (міністерство внутрішніх справ і підрозділ прикордонників), “Залужний Бог війни”. Окрема риса цього випуску в тому, що буде 2 частина.
Конструкція “далі буде” зашита на трьох рівнях: тактичному, операційному і стратегічному. Перший рівень – гортання сторінок і розуміння про продовження сюжету. Другий рівень – при читанні наратив складається в картинку і ти в очікуванні продовження. Третій рівень – перезапуск власної реальності для читача, проява інтриги. Тобто мальовані історії дозволяють підвісити себе та помислити над питанням яким ти є насправді.
Володимир Павелко:
Неймовірно цікаво, тому що ми говоримо про вплив коміксів і уяву. В цьому випадку було б доречно згадати слова Ейнштейна: “Знання обмежені, але уява безмежна”. Бо саме вона створює нові знання. Тобто ми бачимо, що комікс являється одним з інтелектуальних інструментів розвитку уяви, розвитку бачення майбутнього та конструювання нового світу.
Любко Дереш:
Доєднуюсь до коментарів колег та хочу додати, що таке видання спроможне зробити нас інакшими. Бо це особливість кожної гарно розказаної історії і про це нам натякає грузинський філософ Мераб Мамардашвілі. Він сказав, що історія – це міф, інструмент чи механізм по відбудові в людині людського. Інструмент по перетворенню людини і проходячи через такі історії, ти стаєш інакшим або в хороший, або в поганий бік.
Якщо розглядати питання з боку семантичної безпеки, то суспільству цікаві історії, що винищують людину, роблять її сильнішою та які проявляють в ній певні чесноти. Тож сила сторітелінгу в коміксах здатна пробуджувати в людині орієнтацію на світло. І добре побудована історія – це основа відбудови в людині особистості, основи відбудови громадянського суспільства.
Володимир Павелко:
Ми гармонійно перейшли до впливу коміксів на людину. Як казав Ніцше, що в спробах стати надлюдиною, людина стає людиною. Це якраз про виховання в собі людського, яке не має механізму відтворення, і з цим треба працювати.
Шановні спікери, а чому сьогодні подібна методика в літературі потрібна та як вона впливає на російсько-українську війну?
Денис Блощинський:
Для мене це питання робочого характеру, т.я. з 2014 року я їжджу по територіях, що близькі до лінії фронту і саме повномасштабна війна показала те, як росіяни окуповують наші міста. Вони в першу чергу заходять у школи, вивозять колекції з музеїв, переосмислюють ідентичність, витрачають час та ресурси в пусту… Цей вимір в розробці російських та радянських спецслужб зрозумілий і нам потрібно не відповідати на нього. Ми маємо намагатися існувати, творити, проектувати, створювати певні речі, що будуть формувати реальність виходячи з ідей, які ми можемо помислити. А комікси, як окремий інструмент з цієї палітри речей важливі тому, що вони мають високу концентрацію феномену героя. І героїчний шлях, персонажі, суперздібності надзвичайно підсвітлені, але насправді така надзвичайність у вчинках допомагає зафіксувати феномен максимуму чеснот всередині людини, до якого ми можемо прагнути. А завдяки літературній та візуальній лінії в коміксі, зʼявляється можливість зробити певний інструмент унікальним. Такий досвід дозволить читачу зіставити своє власне з цим. Саме тому перша серія “Українці. Поступ” розповідатиме про вимір героя.
Володимир Павелко:
Тобто працюючи з мальописом, ми розвиваємо людське в людині, підвищуємо самі себе, усвідомлюємо свою ідентичність. Денис влучно сказав про кроки росіян, що окуповують міста й осаджують російські наративи, намагаючись вибити ідентичність українську. Тому подібний комікс є не тільки відповіддю на питання, а ще і є фундаментом, який ми будуємо і доводимо світу, що ми українці мають про що сказати.
Любко Дереш:
Дуже важливі речі проговорили мої колеги. Погоджуюсь з тим, що ми маємо не реагувати на ті виклики, що вже є, а навпаки проактивно наперед продумувати їх. Один із важливих уроків окупації та деокупації в тому, що скрізь, де виникає культурний, інформаційний вакуум, він буде кимось або чимось заповнений. Обовʼязково це щось буде ворожим. Тому важливо сьогодні розуміти виклики, які постануть перед нами з появою нових деокупованих територій. І таким чином наперед пропоную заповнювати вакуум і впроваджувати дії суспільства опираючись на чесноти та цінності.
Володимир Павелко:
Підводячи риску під нашою розмовою, підкреслю те, що комікс є одним з інструментів, який допомагає відтворювати в українцях ідентичність вільних людей, що орієнтовані на свою історію.
Переглянути презентацію у відео-форматі можна на нашому YouTube
