Мистецтво сучасних художників стає все більш радикальним у своєму прагненні спонукати до питань та провокувати глядачів. Про це ми розмірковували під час зустрічі в рамках проєкту «PHRONESIS. Лабораторія думки».
Попри те, що сучасні митці часто використовують екстравагантні форми, парадокс полягає в тому, що їхні твори торкаються вічних тем — життя та смерті, скороминущості буття (vanitas vanitatum). Проте художники підіймають рівень складності для глядача, перетворюючи ці ідеї на глибокі концептуальні послання.
Прикладом є роботи британського митця Деміена Херста, творчий процес якого ми розбирали разом з історикинею мистецтва Оксаною Баршиновою. Його проєкт з артефактами затонулого корабля демонструє силу уяви як стратегічного інструменту для створення нових наративів. Саме уява художника розширює межі сприйняття мистецтва і Херст демонструє, як креативність може змінювати наше розуміння історії та культури, створюючи нові світи з уже знайомих тем.