Сучасне мистецтво як діалог між традиціями, уявою та провокацією

Стаття була розроблена в рамках проєкту «PHRONESIS. Лабораторія думки»

 

Сучасне мистецтво провокує запитання, роблячи це дедалі радикальніше. Творчий процес британського художника Демієна Герста — від ідеї до її втілення — служить гарною демонстрацією цього твердження.

Разом з історикинею мистецтва Оксаною Баршиновою ми проаналізували, як сучасне мистецтво провокує глядача на роздуми, чому воно звертається до старих ідей та яке значення має уява як стратегічний інструмент у мистецьких процесах. За приклад було взято один із наймасштабніших проєктів Герста — «Скарби затонулого корабля «Неймовірний».

Демієн Герст, перебуваючи в постійному діалозі з минулим, не лише створює мистецтво, але й наповнює його емоційністю, що скорочує дистанцію між твором і глядачем. Він використовує не просто предмети чи муляжі, а справжні матеріали, як-от туші акул чи корів, що робить його роботи винятковими та ще більше залучають глядача.

Сучасне мистецтво як діалог між традиціями, уявою та провокацією

Демієн Герст на тлі своєї роботи «Заперечення смерті» (2008). 2009

Сучасне мистецтво супроводжується численними текстами й коментарями, тому важливо ознайомлюватися з ідеями художників, концепціями виставок та критичними матеріалами, щоб краще зрозуміти контекст, в якому створюються мистецькі твори.

Герста надихали такі художники, як Френсіс Бекон, зокрема його роботи про біль і страждання, які виходять за межі простого споглядання.

Сучасне мистецтво як діалог між традиціями, уявою та провокацією

Френсіс Бекон. Картина. 1946

Як і його попередники в різні епохи, Герст провокує суспільство, проте в сучасній формі. Епохи змінюють відчуття, і те, що колись вражало, нині може сприйматися інакше, тому градус провокації мистецтва зростає, аби утримати зацікавлення глядача.

Сучасне мистецтво, яким би екстравагантним воно не було, ґрунтується на ідеях, «старих як світ». Теми життя і смерті, протистояння добра і зла, любові, страждання, марноти буття — все це залишається основою творчості, хоча й подається в нових, складніших формах. Парадокс сучасного мистецтва полягає в тому, що воно поєднує давні сенси з інноваційними засобами вираження, що потребує від глядача значних зусиль для розуміння.

Демієн Герст, один із найяскравіших представників постмодернізму, майстерно працює з одвічними темами через призму сучасних технік і символізмів. Його творчість наповнена багатозначними образами: черепами, тушами тварин, які водночас відсилають до біблійних мотивів, філософії «vanitas vanitatum» та історії мистецтва.

У творчості Герста простежується релігійний контекст, який він інтерпретує по-своєму. Наприклад, його інсталяції з тушами тварин можуть викликати асоціації з розп’яттям, символом болю й страждань. Хоча Герста часто звинувачували у використанні трупів тварин, він пояснював, що працює з тушами тих, хто вже помер, а не вбиває їх навмисно. Такий підхід підкреслює ідею неминучості смерті як частини життя.

Енді Воргол, чиї образи, твори та творчий підхід надихали Демієна Герста звертатися до символіки черепа, особливо після замаху на нього. Герст, розвиваючи тему черепів, спирався на різноманітні джерела, включно з Ворголом, а також черпав натхнення з багатовікових традицій. Образ черепа має глибоке коріння: він зустрічається в середньовічному та ренесансному мистецтві, християнській іконографії (череп Адама з євангельських історій), а також у практиках тибетських монахів, які виготовляли чаші для ритуалів із черепів своїх наставників.

Сучасне мистецтво як діалог між традиціями, уявою та провокацією

Енді Воргол. Череп. 1976

Для Герста череп символізує смерть і марноту земного існування. Поєднуючи цей образ з елементами, такими як свічка чи книга, він нагадує про кінечність життя, навіть на фоні прогресу й надії на світле майбутнє. Водночас ці елементи акцентують шлях людства до індустріальної революції, вказуючи на неминучість змін і важливість пам’яті про швидкоплинність часу.

Череп для Герста — це водночас нагадування про крихкість життя й універсальна метафора, яка об’єднує різні епохи й культури.

Сучасне мистецтво на прикладі Герста є «новим старим як світ». Воно звертається до традицій, одночасно осмислюючи їх у контексті майбутнього, прагнучи зробити мистецтво вічним, універсальним і таким, що знаходить відгук у кожному.

Сучасне мистецтво як діалог між традиціями, уявою та провокацією

Демієн Герст. За любов Бога. 2007

 Мені до вподоби старі ідеї: життя та смерть, протистояння добра і зла, гаряче та холодне, любов, секс, смерть, бажання. Я вважаю, що мистецтво повинно прагнути бути вічним. Демієн Герст

Проєкт «Скарби затонулого корабля «Неймовірний» Демієна Герста, який об’єднує задум, стратегічний наратив і створення неймовірних артефактів «затонулого корабля», є продуктом уяви без меж. Уява — це стратегічний інструмент, здатний втілювати найсміливіші ідеї.

Для реалізації цього масштабного задуму Герст залучив близько 100 інженерів, художників і митців. Виставка включає понад 200 артоб’єктів, розміщених у Венеції на двох локаціях. Цей проєкт, над яким працювали майже 10 років у секретності, став одним із наймасштабніших у сучасному мистецтві. До його створення було залучено близько 250 фахівців з різних куточків світу.

В основі проєкту лежить легенда про римського раба-вільновідпущеника Сіфа ІІ, який перевозив кораблем скарби, зібрані з усіх куточків Римської імперії. За легендою, корабель затонув біля берегів Східної Африки, а згадки про це збереглися в давніх манускриптах. Герст представив цю вигадану історію як документальну знахідку: на виставці ніби демонстрували скарби, підняті з дна моря під час уявної підводної експедиції. Ця легенда була підкріплена створенням псевдодокументального фільму про процес «підняття» артефактів.

Головна ідея проєкту — показати, що мистецтво є мрією, фантазією та відкриттям. У цьому Герст поєднав різні культури, створивши артефакти, що відображають індіанські, мексиканські, східні образи. Над ними працювали майстри з усього світу, надаючи об’єктам високої технічної автентичності.

Кожен артефакт мав три варіації:

  1. Скарб, піднятий з дна моря — оброслий коралами та мушлями.
  2. Врятована та реставрована реліквія.
  3. Псевдоісторична копія, яка символізувала відтворення міфу.

Проєкт Герста досліджує історію мистецтва, культури й уявлення про цінність. Матеріали — золото, нефрит, малахіт, бронза, срібло — підкреслюють важливість питання вартості як у буквальному, так і в символічному сенсі.

Сучасне мистецтво як діалог між традиціями, уявою та провокацією

Нефритовий Будда. Скарби затонулого корабля «Неймовірний». 2017

Виставка продемонструвала, як неймовірна фантазія митця перетворює образи з різних епох і культур на унікальні мистецькі об’єкти, які актуальні й сьогодні.

Сучасне мистецтво, хоч іноді шокує або здається незрозумілим, перегукується з ідеями, які існують із часів зародження цивілізації. Уява і мистецтво — це мрія, що веде до реального результату.

Ця концепція застосовна й до сучасного управління — складні системи часто відкривають нові перспективи на основі старих ідей. Ми живемо у світі парадоксів: усе нове — це по суті нове переосмислення того, що вже існувало.