Вперше ідея проєкту “Війна і санкції” пролунала 26 лютого 2022 року, а вже наступного дня ініціативна група співробітників НАЗК почала формувати перші санкційні списки в укритті під обстрілами російського агресора.

 Внесок міжнародних компаній в російську агресію

За даними Київської школи економіки впродовж 2022–2023 років міжнародні компанії сплатили до російського бюджету $40 млрд податків, що дорівнює половині всіх військових витрат рф за 2022 рік. Це в десять разів більше ніж рф заробила на діамантах або вдвічі більше ніж на торгівлі СПГ (скраплений природний газ) з ЄС.

З 2024 року росія зобов’язала компанії сплатити одноразовий “військовий” податок у розмірі 10% від їхніх доходів. Влітку 2024 року агресор планує чергове підвищення податків від корпорацій з 20% до 25%.

У 2024-2026 роках рф планує витратити на армію та силовиків від 30% до 40% усіх доходів.

Військові витрати росії сягнуть понад $156 млрд у 2024 році, що на 70% більше, ніж у 2023 році. У цій воєнній економіці 30% бюджетних витрат буде спрямовано на збройні сили у 2024 році.

Кожен третій долар, сплачений міжнародними корпораціями до російського бюджету, йде на фінансування війни. На кожні сім доларів міжнародної допомоги Україні припадає щонайменше один долар, сплачених міжнародними компаніями податків до бюджету рф.

Доки міжнародні компанії працюють у рф, їхні податки перетворюються на зброю.

Запровадження санкцій

За ініціативи Володимира Зеленського в березні 2022 року була створена міжнародна робоча група незалежних експертів з питань санкцій щодо росії.

Її очолив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI) Майкл Макфол.

Першим продуктом санкційної групи Єрмака — Макфола став План дій щодо посилення санкцій проти рф через створення та поширення реєстру усіх міжнародних компаній, які все ще діють в росії та білорусі.

Першим кроком було передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднить список осіб, які на основі загальнодоступної інформації відповідають критеріям санкцій, і передасть їх урядам, які готові ввести ці санкції.

Як кандидат для ведення цього реєстру розглядалася Організація економічного співробітництва та розвитку. НАЗК, як визначений Україною ключовий орган по взаємодії з ОЕСР, провело з Організацією консультації, однак виявилося, що створити швидко такий реєстр на рівні ОЕСР неможливо.

Створення такого переліку компаній на вищому політичному рівні було критичним для національної безпеки України. Саме тому за участі керівника Офісу президента України та Міністра закордонних справ було прийнято рішення створити такий список на сайті НАЗК. Це був спільний проєкт НАЗК та МЗС, про що було зазначено на сторінці проєкту. Однак в середині 2023 року МЗС попросило НАЗК виключити згадку про них.

Про НАЗК

НАЗК є центральним органом виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який:

• формує та координує державну антикорупційну політику,
• організовує роботу з питань доброчесності (запобігання та виявлення корупції) в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях.

Для цього НАЗК розробляє та впроваджує антикорупційні стандарти.

Офіційно Уряд створив НАЗК у березні 2015 року. Однак набір персоналу розпочався у квітні 2016 року.

Місія:  Ми будуємо доброчесну владу та справедливе суспільство.

Візія: Команда НАЗК — чемпіони доброчесності. Проактивна висококваліфікована команда, яка є лідером антикорупційного руху та прикладом ефективної державної інституції.

 Цінності:

• Доброчесність. “Поводимось чесно, навіть коли ніхто не бачить”.
• Взаємодія. “Разом ми можемо все“.
• Відповідальність (за якість і результат). “Ніякої імітації. Змінюємо суть, а не форму”.
• Розвиток. “Бути завтра кращими, ніж сьогодні”.
• Амбітність. “Хто, як не ми? Коли, як не зараз?”.

Зародження задуму

26 лютого 2022 року в НАЗК пролунали перші обговорення щодо створення санкційного списку. А вже наступного дня співробітники почали формувати перші переліки в укритті під обстрілами російського агресора. У березні з’явилися перші штрихи майбутнього порталу.

В реальності на поверхні лежали тисячі імен фізичних та юридичних осіб, які в той чи інший спосіб підтримують війну. А якщо копнути глибше, то ця цифра зросте в кілька разів. На сьогодні це понад 30 тис. юридичних і фізичних осіб. Відтак один з викликів команди полягав у тому, щоб структурувати велику кількість даних, зробити її зручною для аналізу  світової спільноти, яка підтримувала Україну.

Але як змусити міжнародні компанії вийти з російського ринку? На шляху розв’язання цього питання команда НАЗК залучила українців, які працюють на Волл-стріт (Мангеттен, Нью-Йорк). В процесі міркувань стало зрозуміло, що єдине, що має значення для транснаціональних компаній — це квартальний звіт. Тому виникло рішення вплинути на цифри у звіті через репутацію, а отже — зробити якомога більше інформації відкритою.

Наступна проблема полягала у тому, що глобальна санкційна інфраструктура була не пристосована до імплементації великого обсягу санкцій для країни, яка глибоко інтегрована у світову економіку. Навіть інфраструктури таких країн, як США чи Великобританії, що є законодавцями моди на санкційному напрямку, не мали фізичної можливості працювати з таким масштабом. Поки знайдеш і санкціонуєш російську компанію Х, яка привозить нелегально компоненти для зброї, росія створить ще з десяток аналогічних. І навіть якщо залучити багато партнерів, розширити команду і ресурси, цього буде замало. Команда почала працювати над нелінійним рішенням.

Білий дім часто називав війну росії проти України протистоянням автократії та демократії. Тому команда вирішила виокремити переваги демократії та використати їх як сильні сторони. Людяність, свобода та вільні люди, які мотивовані й готові впливати на політику. Це ті сильні сторони, які стали фундаментом для створення відкритої мережі, яку побудувала команда.

Так і виникла ідея ініціативи “Війна і санкції” як найпрямішого інструменту демократії. Роль держави тут зводиться до мінімальної — лише координувати та публікувати інформацію, а далі різні люди в різних куточках світу можуть її доцільно використовувати. Служби комплаєнсу в банках користується порталом, коли видають кредити та відкривають рахунки клієнтам. Консалтингові компанії — коли оцінюють ймовірні ризики. І якщо якусь компанію знаходять у санкційному переліку — це великий червоний прапорець. Потім юристи визначеної компанії намагаються довести, що цей санкційний перелік не має юридичної сили, але репутація робить свою справу.

Наприкінці грудня 2022 року проєкт “Війна і санкції” очолила Агія Загребельська, очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК. Перед новою лідеркою Олександр Новіков (Голова НАЗК з 15 січня 2020 року 15 січня 2024 року) поставив амбітне завдання — зменшити команду проєкту зі 100 до 7 осіб, але при цьому збільшити його ефективність. Внаслідок такої трансформації команда зменшилася, однак масштаб діяльності був збережений. Як каже Агія: “У моїй команді працює лише сім людей, однак це справжні “гладіатори”.

Портал був не єдиним продуктом команди аналітичного центру (Think Tank) НАЗК, але про це далі.

Ролі Think Tank НАЗК

Think Tank НАЗК має три ключові ролі:

1. Агрегатор.
2. Аналізатор.
3. Адвокат.

       1. Агрегатор. Команда збирає інформацію з різних джерел про те, з чого складається російська військова спроможність, які її вразливості і як з цими вразливостями боротися.

Серед основних джерел інформації:

• неурядові громадські організації, розслідувачі, експерти, різні think-tanks, партнери в Україні та світі;
• державні органи України, зокрема розвідувальні та контррозвідувальні;
• інститути та установи, що досліджують застосовану росією зброю та трофейні зразки;
• розвідка на основі відкритих джерел (Open source intelligence, OSINT);
• платні та закриті бази даних (митні, податкові та інші);
• продукти кіберзламу;
• опозиція у рф та інші авторитарні та “дружні до неї” країни;
• приватний бізнес;
• анонімні інформатори (whistleblowers);
• humint-дослідження.

2. Аналізатор.  Зібрану інформацію команда аналізує та верифікує, долучаючи до процесу перевірки громадських партнерів та експертів, після чого готує санкційні продукти.

З початку 2023 року команда підготувала та внесла на розгляд:

• 14 санкційних пакетів — виключно Агентством;
• 13 пакетів — понад 50% наповнення;
• 36 пакетів — участь у формуванні.

Також команда НАЗК бере участь у пріоритизації санкційних пакетів:

• На українському треку — у Міжвідомчій робочій групі (МРГ) та Експертній групі (ЕГ);
• На міжнародному треку — для МЗС, ОП та НГО.

3. Адвокація. Просування. Поширення. Верифіковану інформацію команда упаковує в продукти. Іноді один аналіз перетворюється в кілька різних продуктів. Це санкції українські та міжнародні, портал “Війна і санкції”, статті в міжнародних медіа, демарші для міжнародних партнерів тощо.

Продукти аналітичного центру (Think-Tank) НАЗК

Умовно всі продукти команди Think-Tank можна поділити на кілька груп:

1. Продукти, як матеріали для санкцій міжнародних та українських.
2. Продукти, як матеріали для дипломатичної взаємодії. Українські дипломати передають інформацію про залученість певних країн для обходу санкцій. Це допомагає вести перемовини для того, щоб вони змінили своє законодавство, та застосовувати різні важелі впливу на свої компанії.
3. Медіаматеріали, журналістські розслідування. Майже до всіх розслідувань, що вийшли в топових міжнародних медіа, команда НАЗК була дотична тим чи іншим чином. Команда допомогла журналістам-розслідувачам таких видань як The New York Times, The Washington Post, Reuters та іншим зібрати доказову базу, поділитися контактами українських спікерів, отримати доступ до певних зразків зброї тощо.

Переважна частина роботи аналітичного центру — не публічна. Однак є публічний продукт, що відомий українській та світовій громадськості. Це портал “Війна і санкції”.

Портал “Війна і санкції”

Портал “Війна і санкції” налічує майже десяток успішних компонентів, покликаних трансформувати світову санкційну політику та наблизити перемогу України:

1. Міжнародні спонсори війни.Це чорний список транснаціональних компаній, які мають активності на різних континентах, бренд яких є дуже пізнавальним і які досі підтримують російську агресію — переважно податками, а також через участь в мобілізації та пропаганді, постачання важливих для кремля ресурсів, підтримку життєздатності пріоритетних для економіки рф галузей, лобізм умиротворення, опозицію конфіскації російських активів за кордоном, замовчування війни тощо.

За весь час роботи переліку до нього було включено 61 компанію, з них виключено за виконання відповідних умов — 8 компаній, тимчасово призупинено статус на час переговорів —  3 компанії.

Даними порталу користуються світові лідери у світі комплаєнсу, а саме Refinitiv WorldCheck та Doe Jones, що володіють базами даних, які використовуються для проведення комплексних перевірок due diligence, перевірок “знай свого клієнта” (KYC) та перевірок щодо третіх сторін. Також, дані порталу використовують у своїй роботі великі світові банки, юридичні та аудиторські компанії тощо.

2. Іноземні компоненти в російській зброї. Єдина у світі база іноземних компонентів у зброї, що застосовується росією у війні проти України. База містить інформацію про 3 тисячі компонентів та майже 400 виробників з 32 країн світу. Ця база стала фундаментом для розслідувань по всьому світу щодо ланцюжків постачання компонентів зброї для агресора.

Коли українські сили оборони перехоплюють російську зброю, експерти аналізують:

• з яких компонентів іноземного виробництва вона складається;
• якою компанією виготовлена;
• де знаходиться фабрика;
• де була застосована зброя.

Команда НАЗК отримує результати цього дослідження і викладає цю інформацію на порталі. По суті, натискаючи одну кнопку, команда поширює інформацію на весь світ. Це бачать усі світові журналісти, think tanks, банки, митники тощо. Усі, хто має справу з компонентами зброї, може перевірити, чи є цей компонент в російській або іранській зброї.

За цей час у зброї, що росія застосовує у війні, було виявлено:

• 3 тис. іноземних компонентів,
• 400 виробників з 32 країн,
• 92 досліджених зразки озброєння.

Джерело: https://t.me/uawarinfographics

3. Інструменти війни (верстати).Це єдина база іноземного обладнання, що використовується російськими підприємствами у виробництві зброї. Перелік налічує 270 одиниць обладнання майже 100 виробників з 16 країн, що використовують 94 російські виробники зброї та її компонентів.

Більшість зброї, яку використовують агресори, і досі виробляється за допомогою промислового обладнання іноземного походження, бо самі агресори не мають необхідної експертизи та матеріально-технічного забезпечення.

Публікація таких даних має на меті позбавити росію засобів для виробництва зброї.

4. Кандидати на санкції. Це база юридичних та фізичних осіб, щодо яких є підстави для застосування санкцій Україною та країнами партнерами. Перелік налічує 16,5 тис. фізичних та 3,8 тис. юридичних осіб.

Цей список став проблемою для росіян, які ще не перебувають під санкціями, але дуже на це заслуговують. Багато компаній та країн використовують списки кандидатів на санкції як ідентифікатор потенційно небажаних для співпраці компаній або осіб. Так, отримувати візу чи відкрити рахунок таким особам за кордоном стало набагато складніше. Зокрема завдяки цій базі росія стала країною номер один у світі, проти якої запроваджено найбільше санкцій. Країни світу та міжнародні організації запровадили вже 5800 різних видів обмежень проти рф.

https://t.me/uawarinfographics/67

Команда проєкту поділилася інформацією, що були випадки непрямого тиску на учасників цього переліку, які ускладнюють росіянам життя за кордоном. Так, особу, яка пов’язана з кремлівським режимом, і живе з родиною в Нідерландах, сусіди попросили виїхати з котеджу, оскільки не хотіли жити з ними поруч. А іншу родину, яка проживає у Великобританії, попросили змінити школу для дітей.

5. Війна і мистецтво.Це єдина база артобʼєктів у власності підсанкційних осіб. Налічує вже майже дві тисячі об’єктів орієнтовною загальною вартістю понад $2,8 млрд. Після створення цієї бази, підсанкційним росіянам стало набагато складніше використовувати обʼєкти мистецтва як інструмент для обходу санкцій.

До реалізації цієї компоненти у світі не існувало жодного реєстру артоб’єктів. Можна було дізнатися, кому належить яхта чи вілла, однак ідентифікувати власника картини, яка коштує як десять яхт та вілл разом узятих, складно.

росіяни активно купували дорогі артоб’єкти, позаяк вважали це квитком до цивілізованого світу. Деякі російські олігархи мають цілі колекції художників окремих митців в їхній період найвищого розквіту кар’єри. Вартість таких колекцій — мільярди доларів.

Команді проєкту вдалося встановити перелік артоб’єктів, які належать підсанкційним росіянам на суму понад 2 млрд доларів. Цією базою сьогодні користуються топові аукціонні будинки світу — Christieʼs, Sothebyʼs та інші. То ж якщо до них потрапить одна з цих картин, вони можуть перевірити, кому саме вона належить.

Однак росіяни знаходять можливості обійти санкції. Так, наприклад, російські мільярдери Ротенберги, яким заборонено здійснювати фінансові операції з компаніями в США, купували твори мистецтва на мільйони доларів від імені людини, якої не існує.

6. Викрадена спадщина. Один з найпопулярніших компонентів на порталі. Це база обʼєктів культурної спадщини, викрадених російськими загарбниками з українських музеїв або здобутих шляхом археологічних розкопок на окупованих територіях тощо.

Наразі база налічує понад 300 об’єктів, що були викрадені з 2014 року і дотепер. Документування, публікація і поширення фактів про такі предмети мистецтва та їх незаконне походження суттєво обмежило можливості для їх незаконного обігу. Однак найважливішим залишається їхнє повернення під контроль України.

У цьому напрямку команда постійно взаємодіє з українськими музеями, щоб вони ділились інформацією, а НАЗК її оприлюднювало. Це перешкоджає росії возити ці об’єкти на виставки та продавати їх. 

7. Іноземці в російських компаніях.Це база громадян країн-партнерів, що очолюють важливі для економіки рф великі російські підприємства та корпорації. Налічує 416 осіб.

Багато представників західної бізнесової та політичної еліти вийшли з правлінь російських компаній після вторгнення росії в Україну. Проте залишились іноземці, які продовжують працювати у росії як СЕО, члени правлінь або представники менеджменту, забезпечуючи надходження до російського бюджету, що використовується для фінансування війни.

8. Санкційні списки.Це єдина база осіб, до яких застосовано санкції Україною та партнерами. Перелік налічує 10,8 тис. фізичних та 8,2 тис.юридичних осіб.

Для прикладу можна вбити “путін” і одразу побачити, в яких країнах санкційної коаліції він перебуває під санкціями. І на додаток в одне натискання можна перейти на документ з оригінальним рішенням.

До створення 1 лютого 2024 року Радою національної безпеки оборони України (РНБО) “Державного реєстру санкцій”, цей перелік був єдиним, де можна було дізнатися про осіб, до яких були застосовані санкції Україною. Наразі він залишається єдиним ресурсом, де можна було порівняти санкції застосовані США, Сполученим Королівством, ЄС, Японією, Канадою, Австралією, Новою Зеландією, Швейцарією та Україною за різними параметрами.

Репутаційні та фінансові втрати міжнародних компаній

Позаяк внесення до переліку не тягне за собою юридичних наслідків, виключно репутаційні, факт внесення не може бути успішно оскаржений в судовому порядку. Саме такі висновки отримують міжнародні компанії від своїх іноземних юридичних радників.

Внесення до переліку НАЗК спричиняє складнощі для компаній у проходженні процедур комплаєнсу — від компаній вимагають значний обсяг документів, даних, висновків, пов’язаних з присутністю в переліку. На додаток, вони попадають під хвилі бойкоту, перш за все в західних країнах, результати якого компанії бачать у своїх квартальних звітах. Найбільш активні в цьому напрямки країни Скандинавії.

Все більше українських замовників після отримання дозволу від Антимонопольного комітету України почали відмовлятися купувати продукцію міжнародних спонсорів війни на тендерах, про що прямо зазначають в критеріях закупівлі.

Також, представники української креативної індустрії, рекрутингові компанії, постачальники товарів та послуг розпочали свої кампанії бойкоту, публічно відмовляючись від співпраці з компаніями, внесеними до переліку.

Зростає тиск з боку міжнародних громадських проєктів на західні уряди щодо закріплення на нормативному рівні заборони для компаній, що досі ведуть бізнес у рф, брати участь в публічних закупівлях, отримувати державні гранти та будь-які інші пільги, підтримку, державну допомогу. Випущений на “річницю” повномасштабного вторгнення business advisory Держдепом США став першим суттєвим кроком в цьому напрямку.

Використання урядами іноземних країн своїх повноважень в зовнішній політиці для виключення компаній з переліку (вузький приватний інтерес) є підтвердженням дієвості інструменту.

Репутаційний характер інструменту та мінімальна участь держави в його функціонуванні (виключно внесення) дозволяє називати його першим випадком використання на державному рівні інструментів прямої демократії для стримування агресії.

Як вийти з переліку

Основна мета санкційного переліку, крім повної ізоляції рф від цивілізованого світу для позбавлення спроможності продовжувати війну, — створення сприятливих для України переговорних позицій з міжнародним бізнесом, який присутній на російському ринку. Керівні принципи ООН рекомендують компаніям, що працюють в зонах конфлікту, вступати в переговори з потерпілими сторонами, щоб мінімізувати шкоду від їхньої бізнес-активності та компенсувати спричинену.

Для того, щоб виключити компанію з переліку “Міжнародні спонсори війни”, в переговорах можуть використовуватися такі опції:

• Рекламна політика (використання в рекламних матеріалах закликів щодо допомоги Україні тощо);
• Податок з доходів у рф до українського спеціального фонду;
• Надання доступу до даних щодо комерційної активності компанії у рф українській профільній інституції (контрагенти, деталі про постачання, банківська інформація та інше, що буде важливим джерелом даних для виявлення вразливостей рф);
• Зобов’язання вийти з російського ринку з визначенням орієнтовних строків, стабільна динаміка скорочення присутності за узгодженими показниками.

Успішні кейси

Діяльність НАЗК у санкційній сфері принесла реальні результати.

Ван І, який фактично є другою людиною в КНР після Сі Цзиньпіна, публічно критикував цей перелік, вимагаючи від України виключити китайські компанії.

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан намагався вплинути на Україну, щоб угорський банк OTP Bank виключили з переліку міжнародних спонсорів війни.

Парламент Фінляндії розірвав договір з компанією Pepsi й публічно відмовився від того, щоб їхня продукція продавалася у будівлі парламенту оскільки компанія не припинила свою діяльність в росії.

Королівський дім Швеції публічно відмовилася від закупівлі для потреб королівської родини продукції компанії Mondelez. Компанія виключила виробника шоколаду Marabou зі свого списку постачальників, оскільки цей бренд належить Mondelez. Продукцію Mondelez також відмовилися продавати авіакомпанії SAS і Norwegian Air, залізнична група SJ, мережа готелів Strawberry, роздрібна мережа Elkjop, транспортна група Fjord Line та Норвезька футбольна асоціація. Mondelēz протягом двох тижнів з внесення втратила у вартості акцій $4 млрд.

Джерело: https://biz.censor.net/r3456165

Одна компанія зі статусом “міжнародний спонсор війни” готувалася отримати світову нагороду. Конкурсна комісія не реагувала на заклики громадськості, однак партнери проєкту розіслали всім переможцям конкурсу листи про те, що вони стоятимуть поруч з недостойною компанією. Один з учасників таки зреагував — ця компанія спочатку звернулася до конкурсної комісії, а потім публічно відмовилася від своєї нагороди.

Проєкт “Війна і санкції” системно потрапив в законодавство Естонії в той час, коли його немає в українському законодавстві. Міністерство оборони Естонії внесло у свій порядок закупівель для потреб оборони Естонії вимогу, що вони не будуть закуповувати товари, роботи чи послуги, які виготовляються компаніями з переліку міжнародних спонсорів війни. Ба більше, передбачений трансферний період 90 днів, у який мають бути розірвані всі договори, що були укладені з тими, хто вже внесений до переліку.

Найцікавіший випадок трапився з американським нафтопромисловим гігантом Schlumberger. Компанія, яка є впливовим світовим гравцем з величезною капіталізацією та потужними зв’язками, вже має досвід виходу з іранського ринку. Коли команда НАЗК внесла Schlumberger до переліку, оскільки та постачала росії нафтогазове обладнання, партнери проєкту були скептично налаштовані. Журналіст The Associated Press, який займається розслідуванням діяльності транснаціональних корпорацій, що шкодять навколишньому середовищу чи правам людини, зацікавився цією компанією. Впродовж трьох місяців він проводив власне розслідування, а тим часом Schlumberger удавала, що не працює на ринку росії й не є підсанкційною. В понеділок мав вийти матеріал The Associated Press. У четвер журналісти проінформували компанію, що через кілька днів виходить матеріал. У пʼятницю компанія публікує пресреліз, що вони припиняють постачати в росію нафтогазове обладнання. Ось так невелика команда з 7 людей, один журналіст-розслідувач та відкрита мережа тисячі людей, які не мають посад та грошей, спроможні вплинути на світового  гіганта.

Однак саме ця перемога не була тріумфальною. Через місяць команда з’ясувала, що в той самий день, коли компанія оголосила про вихід з ринку, була створена аналогічна компанія в КНР, яка почала постачати обладнання росії. І сьогодні НАЗК вже воює з цією проблемою. Але навіть коли росія починає обходити санкції та отримувати товари через треті країни, це впливає на ціну та якість сервісу. І вона все одно втрачає.

“Війна і санкції” VS Державний реєстр санкцій від РНБО

Отже, паралельно з порталом НАЗК, був запущений Державний реєстр санкцій від Ради національної безпеки і оборони України (РНБО): https://drs.nsdc.gov.ua/

На відміну від списку НАЗК, цей перелік є офіційним і обов’язковим до виконання. Він має  юридичну силу — спочатку санкції ухвалюються рішенням РНБО, а потім Президент України вводить їх в дію та оголошує.

Цікавий факт: попри рекомендаційний характер санкційного переліку від НАЗК, загальна кількість охоплення в англомовних медіа теми переліку міжнародних спонсорів війни досягла 30 млрд (!), тоді як в цілому теми українських санкцій набрали лише 6 млрд згадок (в п’ять разів менше).

Команді НАЗК вдалося потрапити не лише до таких видавництв як The New York Times, The Washington Post, Reuters, Bloomberg та інші. Перелік “Міжнародні спонсори війни” широко висвітлюються в провідних індійських медіа, найбільш популярних ЗМІ Середньої та Центральної Азії, медіа КНР (Global Times, China Morning Post) та інших юрисдикціях, які зазвичай приділяють незначну увагу війні рф проти України та не приєдналися до санкційної коаліції.

Що не вдалося

Команда досі не реалізувала компоненту порталу “Війна і Спорт”. Йдеться про створення санкційного списку російських спортсменів, що беруть участь в олімпіадах, і водночас є пропагандистами або є дотичними до війни — роблять заяви щодо так званої СВО, є агентами ФСБ чи акумулюють волонтерську допомогу. Своїми спортивними досягненнями вони намагаються “відбілити” росію на міжнародній арені.

Використовувати спорт як пропаганду — один зі стратегічних напрямків росії. Тому важливо працювати над інформуванням про санкції над спортсменами. Влітку 2024 року заплановані Олімпійські ігри в Парижі. росія знов буде намагалася відбілитися, щоб покращити свою репутацію через спортивні досягнення.

Команда НАЗК вже кілька разів намагалася реалізувати цю компоненту, однак не знайшла сильних громадських партнерів у спортивній сфері. А успіх реалізації полягає саме у силі мережі суб’єктів, які поділяють ідею.

Виклики проєкту

Найбільший виклик санкційної команди НАЗК, мережі партнерства, санкційної політики й світової демократії в цілому — це вплив приватних інтересів у публічній політиці.

росія — це не лише про насильство. Це про великі гроші та потужні зв’язки з урядами та великими компаніями, які є лідерами здебільшого цивілізованого світу. Прикро, однак ці компанії та політики використовують свій вплив зокрема з комерційною метою, не озираючись на цінності. Насправді цінності — це ті самі інтереси, тільки довгострокові.

Усі бачать, що великі світові компанії, які є флагманами у своїх країнах, генерують податки, створюють робочі місця та займаються розвитком регіонів. Однак мало хто замислюється, що ці ж компанії роблять внески у виборчі кампанії своїх політиків та використовують свій вплив для лобіювання тиску для виключення певних компаній з переліку НАЗК. Вони лобіюють відмову від конфіскації російських активів та просувають м’яку санкційну політику, тому що це загрожує їхнім активам.

Політики, що мають керуватися публічним інтересом, насправді керуються приватними інтересами великих компаній.

Фактори успіху

Майдан починається тоді, коли приносять бочку з дровами. І тоді навколо неї починають збиратися люди. На думку Агії Загребельської, портал “Війна та санкції” став цією бочкою з дровами, навколо якої зібралися люди з усього світу, які прагнуть більше ніж просто перемога України. Вони прагнуть перемоги демократії.

Ключовими факторами успіху проєкту на думку Агії стали:

1. Масштаб та амбітність ідеї. Ідейним лідером проєкту був Олександр Новіков. Завдяки своєму масштабу мислення, Олександр одразу заклав в проєкт глобальність. Команда повірила в цю ідею і їй вдалося зробити те, чого раніше ніхто у світі не робив.
2. Необов’язковість або відсутність примусу. Вільні люди звикли критикувати державу та протистояти примусу. То ж коли їх не зобов’язують щось робити, вони відчувають себе частиною цієї великої справи й ще більше це просувають.
3. Сила мережі або ефект мультиплікатора. В команді працює лише сім людей, але вони управляють зв’язками по всій планеті через партнерську мережу, яка налічує тисячі людей та понад сотню організацій. Щоб мультиплікувати ефект, команда сконцентрувала на собі виключно функцію верифікації, пріоритизації й розподілу інформації. А подальшу роботу вже виконують міжнародні партнери: волонтери, think tanks, громадські організації, держслужбовці та представники бізнесу. Цікавий факт — частина людей, з якими взаємодіє НАЗК, не говорять англійською, українською чи російською мовами. Проте співпраця відбувається.

Призупинення роботи порталу

19 березня 2024 року уряд України заявив, що закриває список “міжнародних спонсорів війни” від НАЗК. Після звернень від країн-партнерів Кабмін вирішив відмовитись від цього списку на сайті НАЗК.

З 22 березня 2024 року робота порталу була призупинена. Наразі НАЗК передає всі напрацювання з проєкту “Міжнародні спонсори війни” порталу “Війна і санкції” Міжвідомчій робочій групі з питань реалізації державної санкційної політики.

Також команда готує всі документальні матеріали, які стали підставою для внесення до підсанкційного переліку.

Планується встановити переадресацію користувачів зі сторінки “Міжнародні спонсори війни” на “Державний реєстр санкцій” від РНБО.

Джерело: https://www.epravda.com.ua/news/2024/03/22/711526/

Команда НАЗК впевнена, що це трапилося через вплив інтересів публічних осіб.

За перший тиждень, коли портал припинив свою роботу, команда отримала величезну кількість запитів від Держдепу, дипломатів, політиків та урядів. Вони просили надати інформацією, оскільки звикли активно користуватися цим сервісом у щоденній роботі. Це демонструє масштаб впливу створеного інструменту.

Яким чином розвиватиметься проєкт далі — достеменно невідомо, проте одне можна стверджувати впевнено — Україна створила унікальний продукт світового рівня, а НАЗК стало одним з основних рушіїв санкційної політики проти росії в Україні та світі.

Вже сьогодні передові країни, які там мають розвинену санкційну політику, вивчають досвід НАЗК, щоб зрозуміти, як трансформувати свої інститути санкцій. Так, наприклад, влітку держдепартамент США зібрав команду санкційних уповноважених з різних країн світу на тренінг. Серед навчальних матеріалів був кейс НАЗК.

Маленька команда зробила так, щоб світові компанії, які продовжують працювати на державу-агресора, стали токсичними для клієнтів та інвесторів.

За оновленими даними, 31 травня 2024 року портал «Війна і санкції» відновив свою роботу під брендом ГУР МО України, надаючи й надалі актуальну інформацію про міжнародні санкції, введені проти росії та країн, які її підтримують.