Корпоративна соціальна відповідальність у групі компаній BGV Group Management і родини інвестора – Геннадія Буткевича, впроваджувалася на постійній основі, зокрема і до 2022 року. Проте з початком повномасштабного вторгнення з’явилася потреба у створенні власного благодійного фонду з фокусом на сильні рішення з мультиплікаційним ефектом.
У перші місяці головним принципом роботи фонду було реагування на кризи й гуманітарне забезпечення тих, хто потребував допомоги, всім необхідним, зокрема харчовими продуктами, засобами гігієни та дитячими товарами.
Важливо зазначити, що Фонд BGV виник за ініціативи працівників групи – тобто, саме працівники стали рушійною силою у створенні фонду, яку інвестор підтримав фінансово, інституційно й іміджево.
Від самого початку, у колективі фонду не було людей ззовні: співробітниками та волонтерами стали працівники групи компаній BGV. Відповідно сильна сторона Фонду BGV в тому, що «фундамент» організації – це команда професіоналів із бізнес-групи: юристи, фінансисти, бухгалтери, айтівці, які пройшли «бойове злагодження» попередньо в BGV Group Management.
За понад два роки роботи було реалізовано більш ніж 30 проєктів, серед яких варто виділити «Набори для малюків», «Забезпечення дітей ВПО планшетами для навчання», «Важливий кожен» та «Обличчя сили».
Завдяки проєкту «Набори для малюків» понад 50 000 дітей, які народилися вже під час війни, отримали допомогу. Це були комплексні бокси, орієнтовною вартістю 100$ кожен, із речами першої потреби: одяг, підгузки, засоби гігієни, іграшки, книги для розвитку тощо. Проєкт став масштабним: допомогу було надіслано у 3396 населених пунктів України у 23 областях. Цікавий факт: найменшому отримувачу допомоги було 14 годин від народження.
До різних хвиль проєкту долучилася ціла низка донорів – як українських компаній та фондів, так і міжнародних відомих брендів (такі як Chicco, Hipp, Huggies).
Проєкт отримав подальший розвиток в межах ініціативи «Екосвідомість з пелюшок», яку Благодійний фонд BGV реалізував спільно з німецькою некомерційною організацією #WeAreAllUkrainians, однією з найбільших європейських мереж аптек dm-drogerie markt (DM) та логістичним партнером Новою поштою.
Партнери з Німеччини передали партію допомоги в 1000 палет із сучасними екопідгузками, які дозволяють зменшити кількість відходів від них на 18%. Таким чином, фонд взяв на себе ще й просвітницьку роль – познайомити українську аудиторію з новим для широкого ринку продуктом – підгузками багаторазового використання.
У межах проєкту наборами з екопідузками вдалося забезпечити 43 000 українських родин.
Проєкт «Екосвідомість із пелюшок» мав дві важливі цілі:
«Важливий кожен» – проєкт підтримки продуктовими наборами літніх людей. Під час війни, коли допомога сфокусована на армії, на підтримці багатодітних сімей чи ВПО, гуманітарного реагування для окремої цільової аудиторії – людей літнього віку – було дуже мало. Завдяки зазначеному проєкту 36 000 пенсіонерів у 58 громадах отримали гуманітарну допомогу від Фонду. Вже було реалізовано три хвилі проєкту.
Особливістю цього проєкту було те, що Фонд зміг залучити низку додаткових партнерів, зокрема локальних бізнесів, кожен з яких доповнив продуктові набори додатковими позиціями товару, і таким чином допомогу вдалося розширити.
У 2023 році Фонд розпочав реалізацію унікального проєкту на міжнародному рівні державно-приватного партнерства.
Ініціатива «Обличчя сили»– це програма Благодійного фонду BGV спільно з урядом Естонії для безплатного протезування українських військових. У рамках програми пацієнтам виготовляють та встановлюють надсучасні електронні протези. Вартість одного такого протеза сягає 70-80 тисяч євро. За перший рік ініціативи було встановлено 32 протези.
Проєкт ініційовано Міністерством соціальної політики Естонії у співпраці з Силами оборони Естонії та Східно-Талліннською центральною клінічною лікарнею. Для українців протезування у рамках програми є повністю безплатним: виготовлення, встановлення, реабілітація в Східно-Талліннській центральній лікарні та логістичні витрати беруть на себе ініціатори проєкту.
Протезування військових відбувається на базі естонської клініки Ida-Tallinna Keskhaigla (Східно-Талліннська центральна клінічна лікарня). Медичний заклад є одним із найбільших в країні: до його складу входять сім клінік, а штат нараховує понад 2500 працівників.
Проєкт став знаковим для команди Фонду. Крім основного завдання – протезування військових, фонд реалізував велику інформаційну частину ініціативи, розповівши українській аудиторії, урядовцям й організаціям на міжнародному рівні історії учасників програми, які завдяки естонській підтримці отримали високоякісні протези. Ціль – переконати підтримувати подібні проєкти якомога більшу кількість партнерів. Назва проєкту «Обличчя сили» говорить сама за себе – достатньо подивитись на обличчя українських військових, аби зрозуміти їхню силу.
Складовими інформаційної частини проєкту були:
«Швидка допомога» – назва ще одного мініпроєкту, як реальна (автомобіль швидкої допомоги), так і метафорична, як корпоративний культурний мем в команді фонду для позначення важкого і надскладного проєкту, який потребує непередбачуваної кількості зусиль та залученості.
Під час реального проєкту – доставки авто швидкої з США в Україну, було витрачено 4 місяці та неймовірна кількість зусиль всієї команди фонду.
У перший рік широкомасштабної війни допомагали всім, кому це було потрібно: ВПО, родинам з-поміж соціально вразливих категорій, пенсіонерам, дітям, військовим. З метою подальшої системної роботи фонду була ініційована стратегічна сесія й ухвалено рішення щодо фокусу та подальших пріоритетів.
В результаті стратегування було виділено три основні цільові групи взаємодії:
Основними принципами Фонду BGV стали системність та проєктний підхід до реалізації благодійних ініціатив, з чітким розмежуванням, що фонд робить сам, а де потрібно залучити партнерів.
З погляду системного управління, задача фонду не просто реалізувати певний проєкт, а створити умови для екосистемних рішень з метою мультиплікації результату. Фактично, на одну витрачену гривню на благодійність від групи компаній BGV, вдалося залучити додаткові 5 гривень. Тобто, при інвестиції у благодійність 200 млн грн за два роки вдалося реалізувати допомогу на понад мільярд гривень.
Ще одним принципом взаємодії в проєкті є відсутність будь-якого зв’язку партнера з країною-агресором – росією. Як приклад, до Фонду неодноразово зверталися транснаціональні продуктові компанії, які продовжують реалізовувати свої товари на території країни-агресора. Команда Фонду зазвичай надає аргументовану відмову у співпраці з такими компаніями, навіть за умови благодійного контексту такої кооперації.
Реалізація рішень «широким поглядом»
За основу діяльності фонд обрав екосистемну модель взаємодії, яка ілюструє наступні переваги:
Красномовним кейсом став проєкт із забезпечення доступу до онлайн-освіти дітей ВПО із соціально вразливих категорій. Для донора-ініціатора достатнім було рішення надати з цією метою планшети, на що і виділив гроші. Але з погляду системності розв’язання проблеми, не були враховані наступні моменти, які створювали додану цінність в рішенні «широким поглядом»:
Таким чином до вищезгаданого проєкту долучилися додаткові зовнішні та внутрішні партнери:
Тобто дитина отримувала не просто гаджет, а повністю забезпечений інструмент для онлайн-навчання. В результаті реалізації проєкту, доступ до онлайн освіти отримали 5 000 школярів із семи областей України.
Проєкти Фонду використовують технології для оптимізації процесу подання заявок та доставки допомоги. Далі розберемо детальніше, як це працює.
Основні елементи проєкту:
Процес подання заявки (Front-end):
Процес обробки заявок (Back-end):
– Провести попередню обробку даних: автоматична перевірка дублікатів, стандартизація символів та перевірка даних перед тим, як вони потраплять до менеджерів для роботи.
– Управляти робочими процесами: менеджери отримують доступ до попередньо оброблених даних через мобільні додатки для остаточного перегляду та створення пакетів.
Інтеграція з Новою Поштою:
Доставка та виконання:
Використання різних технологій допомагає отримати хороші результати, серед яких:
Для оцінки діяльності фонд запровадив якісні та кількісні показники.
Кількісний показник – це перелік проєктів, які вдалося реалізувати за 2 роки: їх понад 30, та кількість бенефіціарів, які прямо чи опосередковано отримали допомогу від фонду: їх понад 250 тис. осіб.
Якісний показник охоплює кілька аспектів: