“Моя візія”: уроки лідерства
Пропонуємо переміститися уявою на Близький Схід та почитати огляд книги Мохаммеда ібн Рашида Аль Мактума “Моя Візія. Виклики в перегонах до досконалості”. Вона є цінним описом не тільки для лідерів націй, економіки та бізнесу, але й для думаючих особистостей, які прагнуть персонального розвитку.
Володимир Павелко
Провокативність та неоднозначність кейсу економічного розквіту Дубая, як, в принципі, й самої особистості еміра Мохаммеда, залишається в полі зору багатьох бізнес-шкіл та експертів із менеджменту. Вони подекуди скептично оцінюють досягнення Дубая та сумніваються у сталості впровадженої там моделі управління. Звичайно, час все розставить на свої місця, а поки важливо спробувати зрозуміти іншу точку зору – та зробити власні управлінські висновки.
Книга Його Високості шейха Мохаммеда, еміра Дубая, прем’єр-міністра і віце-президента Об’єднаних Арабських Еміратів, показує власний прагматичний підхід до софтового поняття “Візія”. Перша публікація відбулася 2012 року, а описані події здебільшого відносяться до 2006 року. Тим більше цінними є висловлені думки з позиції сьогодення, коли можна їх перевірити часом, розглядаючи книгу як ретроспективний автентичний історичний документ.
Читач знайде тут дослідження ключових чинників успіху в розвитку ОАЕ на світовій економічній арені, перетворення Дубая на важливий міжнародний центр сервісу, туризму, економіки знань та креативної сфери. Це є не лише “практичний посібник” і приклад для арабського світу, а, в першу чергу, цікавий і важливий документ досягнення амбітних цілей в глобальному масштабі та виклик для західного світу з його моделлю демократії, яку автор ставить під сумнів в локальному контексті. При цьому, результат безпроблемного співіснування різних культур в одному регіоні – Дубаї – вражає, як діюча мікромодель світу майбутнього.
Справжню конкуренцію автор бачить не у випереджені інших,
а у випереджені самих себе в часі
Автор вдається до розмірковування над фундаментальними управлінськими питаннями – як от відмінність між лідерством і менеджментом, необхідні для лідера якості, видимі та невидимі аспекти та моральні підвалини лідерства – і надає свою власну думку на розсуд читача.
Говорячи про управління державою, шейх Мохаммед підкреслює роль адміністративної реформи, якості державних управлінців, ефективності використання ресурсів. Ставить за мету підняти стандарти послуг державного сектору на щабель конкурентоспроможності з приватним сектором. Наводить приклади ініціатив щодо розвитку потенціалу жіночого лідерства та малого підприємництва.
Філософія автора та образ мислення тяжіє до контексту глобальної конкуренції. Моделі широкого партнерства, роботи в екосистемних рішеннях не займають такої уваги автора, як у західних моделях лідерства. При цьому справжню конкуренцію автор бачить не у випереджені інших, а у випереджені самих себе в часі. Як обрій не має краю, так і візія не має границь.
Особливу цінність для лідерів дії представляє авторський опис елементів, ознак та підходів до втілення “справжньої лідерської візії”. Відомо, що лідери працюють не з відповідями, а із запитаннями.
У цій манері автор називає 9 наступних елементів-питань візії, з якими має впоратися справжній лідер глобального масштабу:
- Який здобуток, інтерес несе ваша візія суспільству/країні? Яку цінність це створює для народу та бізнес-спільноти? Яким чином вони її отримають? Яким чином ця візія надасть можливість розвитку суспільству і продовжить результати попередніх візій? В чому сталість розвитку?
- Чи досягнення цієї візії побудовано на певних планах, чи її імплементація має випадково-раптовий характер, без зв’язки між різними фазами?
- Наскільки ця візія реалістична чи “дика” по відношенню до фінансових та людських ресурсів, що мають бути задіяні в її реалізації? Наприклад, гігантські туристичні комплекси, такі як The Palm та The World вимагають шалених ресурсів, що не під силу багатьом країнам.
- Коли є ідеальний час пропозиції візії?
- Яким чином найкраще її втілити?
- Чи готова до цього управлінська команда? Хто входить до її складу і де вони здобудуть необхідні навички високого калібру?
- Як буде фінансуватися втілення візії?
- Як переконати інвесторів профінансувати проект?
- Як просувати на ринку кінцевий продукт і який наш цільовий ринок? Де і коли?
Працюючи над оформленням “справжньої лідерської візії”, також треба продумати наступні характеристики:
- Візія має бути відмінною по формі, суті та методу впровадження.
- Всі її елементи мають включати творчу уяву.
- Вона має бути всеосяжною і далекоглядною.
- Вона має бути зрозумілою, бо чіткість допоможе в імплементації.
- Вона має ставити виклик до певної міри не тільки для команди, але і для суспільства в цілому.
- Її проголошення має справити вплив.
- Вона має пробудити спроможності творити нові рішення, креативність та ініціативу в людях, оживити їхню рішучість конкурувати.
- Її має бути важко втілити і вона має бути на межі неможливого.
- Вона не може бути запропонованою передчасно: її треба відточити та ув’язати разом з іншими елементами.
- Вона має приносити користь всім стейкхолдерам в зрозумілий спосіб. Користь не має бути спрямована на окрему групу чи декілька обмежених груп людей.
- Вона має бути позитивною і вселяти надію і віру людей в їхнє лідерство, їхнє майбутнє. Вона має посилювати довіру та лояльність людей до їхньої країни.
Щоб “справжня лідерська візія” не залишилась галюцинацією, вона має бути пов’язана з іншими інтегральними елементами системи:
Справжній лідер кристалізує свою візію, визначає її цілі, управляє розвитком і контролює втілення. Найбільшим викликом на шляху реалізації візії автор зазначає стратегічну комунікацію (це особливо розумієш після фізичного відвідання Дубая, де попадаєш під фокус дуже чітких таргетованих меседжів, що працюють на кожному кроці). Роль лідера-візіонера шейх Мохаммед бачить у спроможності побудувати систему, яка зробить успіх країни можливим при відході попереднього лідера від управління. Як бачимо, масштаб мислення лідера стосується роботи з цілим.
Візія має пробудити спроможність творити нові рішення,
креативність та ініціативу в людях, оживити рішучість конкурувати
Щодо місії на рівні країни, то для автора це – “зробити націю щасливою”, дати можливість пишатися результатами всім арабам. Зазначаючи глобальну місію ОАЕ, він підкреслює, що її головна задача – принести мир для всіх народів на планеті. Автор впевнений, що війна дуже рідко вирішує проблему, що не можна владнати мирним шляхом. Спокійний діалог є більш ефективний, чим напруга та непримиренність.
Границі мислення автору не обмежуються якоюсь окремою справою чи то тільки його країною – ОАЕ. Його думка працює задля статусу першості в усіх справах, до яких торкається. Це робиться задля гордості всіх арабів.
Матеріал було опубліковано на порталі Mind
Пропонуємо переміститися уявою на Близький Схід та почитати огляд книги Мохаммеда ібн Рашида Аль Мактума “Моя Візія. Виклики в перегонах до досконалості”. Вона є цінним описом не тільки для лідерів націй, економіки та бізнесу, але й для думаючих особистостей, які прагнуть персонального розвитку.
Володимир Павелко
Провокативність та неоднозначність кейсу економічного розквіту Дубая, як, в принципі, й самої особистості еміра Мохаммеда, залишається в полі зору багатьох бізнес-шкіл та експертів із менеджменту. Вони подекуди скептично оцінюють досягнення Дубая та сумніваються у сталості впровадженої там моделі управління. Звичайно, час все розставить на свої місця, а поки важливо спробувати зрозуміти іншу точку зору – та зробити власні управлінські висновки.
Книга Його Високості шейха Мохаммеда, еміра Дубая, прем’єр-міністра і віце-президента Об’єднаних Арабських Еміратів, показує власний прагматичний підхід до софтового поняття “Візія”. Перша публікація відбулася 2012 року, а описані події здебільшого відносяться до 2006 року. Тим більше цінними є висловлені думки з позиції сьогодення, коли можна їх перевірити часом, розглядаючи книгу як ретроспективний автентичний історичний документ.
Читач знайде тут дослідження ключових чинників успіху в розвитку ОАЕ на світовій економічній арені, перетворення Дубая на важливий міжнародний центр сервісу, туризму, економіки знань та креативної сфери. Це є не лише “практичний посібник” і приклад для арабського світу, а, в першу чергу, цікавий і важливий документ досягнення амбітних цілей в глобальному масштабі та виклик для західного світу з його моделлю демократії, яку автор ставить під сумнів в локальному контексті. При цьому, результат безпроблемного співіснування різних культур в одному регіоні – Дубаї – вражає, як діюча мікромодель світу майбутнього.
Справжню конкуренцію автор бачить не у випереджені інших,
а у випереджені самих себе в часі
Автор вдається до розмірковування над фундаментальними управлінськими питаннями – як от відмінність між лідерством і менеджментом, необхідні для лідера якості, видимі та невидимі аспекти та моральні підвалини лідерства – і надає свою власну думку на розсуд читача.
Говорячи про управління державою, шейх Мохаммед підкреслює роль адміністративної реформи, якості державних управлінців, ефективності використання ресурсів. Ставить за мету підняти стандарти послуг державного сектору на щабель конкурентоспроможності з приватним сектором. Наводить приклади ініціатив щодо розвитку потенціалу жіночого лідерства та малого підприємництва.
Філософія автора та образ мислення тяжіє до контексту глобальної конкуренції. Моделі широкого партнерства, роботи в екосистемних рішеннях не займають такої уваги автора, як у західних моделях лідерства. При цьому справжню конкуренцію автор бачить не у випереджені інших, а у випереджені самих себе в часі. Як обрій не має краю, так і візія не має границь.
Особливу цінність для лідерів дії представляє авторський опис елементів, ознак та підходів до втілення “справжньої лідерської візії”. Відомо, що лідери працюють не з відповідями, а із запитаннями.
У цій манері автор називає 9 наступних елементів-питань візії, з якими має впоратися справжній лідер глобального масштабу:
- Який здобуток, інтерес несе ваша візія суспільству/країні? Яку цінність це створює для народу та бізнес-спільноти? Яким чином вони її отримають? Яким чином ця візія надасть можливість розвитку суспільству і продовжить результати попередніх візій? В чому сталість розвитку?
- Чи досягнення цієї візії побудовано на певних планах, чи її імплементація має випадково-раптовий характер, без зв’язки між різними фазами?
- Наскільки ця візія реалістична чи “дика” по відношенню до фінансових та людських ресурсів, що мають бути задіяні в її реалізації? Наприклад, гігантські туристичні комплекси, такі як The Palm та The World вимагають шалених ресурсів, що не під силу багатьом країнам.
- Коли є ідеальний час пропозиції візії?
- Яким чином найкраще її втілити?
- Чи готова до цього управлінська команда? Хто входить до її складу і де вони здобудуть необхідні навички високого калібру?
- Як буде фінансуватися втілення візії?
- Як переконати інвесторів профінансувати проект?
- Як просувати на ринку кінцевий продукт і який наш цільовий ринок? Де і коли?
Працюючи над оформленням “справжньої лідерської візії”, також треба продумати наступні характеристики:
- Візія має бути відмінною по формі, суті та методу впровадження.
- Всі її елементи мають включати творчу уяву.
- Вона має бути всеосяжною і далекоглядною.
- Вона має бути зрозумілою, бо чіткість допоможе в імплементації.
- Вона має ставити виклик до певної міри не тільки для команди, але і для суспільства в цілому.
- Її проголошення має справити вплив.
- Вона має пробудити спроможності творити нові рішення, креативність та ініціативу в людях, оживити їхню рішучість конкурувати.
- Її має бути важко втілити і вона має бути на межі неможливого.
- Вона не може бути запропонованою передчасно: її треба відточити та ув’язати разом з іншими елементами.
- Вона має приносити користь всім стейкхолдерам в зрозумілий спосіб. Користь не має бути спрямована на окрему групу чи декілька обмежених груп людей.
- Вона має бути позитивною і вселяти надію і віру людей в їхнє лідерство, їхнє майбутнє. Вона має посилювати довіру та лояльність людей до їхньої країни.
Щоб “справжня лідерська візія” не залишилась галюцинацією, вона має бути пов’язана з іншими інтегральними елементами системи:
Справжній лідер кристалізує свою візію, визначає її цілі, управляє розвитком і контролює втілення. Найбільшим викликом на шляху реалізації візії автор зазначає стратегічну комунікацію (це особливо розумієш після фізичного відвідання Дубая, де попадаєш під фокус дуже чітких таргетованих меседжів, що працюють на кожному кроці). Роль лідера-візіонера шейх Мохаммед бачить у спроможності побудувати систему, яка зробить успіх країни можливим при відході попереднього лідера від управління. Як бачимо, масштаб мислення лідера стосується роботи з цілим.
Візія має пробудити спроможність творити нові рішення,
креативність та ініціативу в людях, оживити рішучість конкурувати
Щодо місії на рівні країни, то для автора це – “зробити націю щасливою”, дати можливість пишатися результатами всім арабам. Зазначаючи глобальну місію ОАЕ, він підкреслює, що її головна задача – принести мир для всіх народів на планеті. Автор впевнений, що війна дуже рідко вирішує проблему, що не можна владнати мирним шляхом. Спокійний діалог є більш ефективний, чим напруга та непримиренність.
Границі мислення автору не обмежуються якоюсь окремою справою чи то тільки його країною – ОАЕ. Його думка працює задля статусу першості в усіх справах, до яких торкається. Це робиться задля гордості всіх арабів.
Матеріал було опубліковано на порталі Mind
