Андрій Дахній – український історик філософії, перекладач. Доктор філософських наук. Завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка (від 2019 року), доцент. Галузь спеціалізації — сучасна західна філософія. Автор низки досліджень з філософії Серена К’єркеґора, Мартіна Гайдеґґера, Юрґена Габермаса. Коло головних наукових зацікавлень: історія філософії 19-20 століть, антропологічна проблематика новітньої філософії, екзистенційна філософія, феноменологія і герменевтика, неотомізм.

Асиметрія є важливою концепцією, яка має як позитивні, так і негативні аспекти, і вона відіграє значну роль у багатьох сферах людського життя. Від Арістотелевих розмежувань між sophia та phronesis до сучасних міждисциплінарних підходів, асиметрія присутня в релігійних, філософських, наукових, мистецьких і геополітичних контекстах.

У кожній з цих сфер асиметрія виявляється по-своєму, від різниці між Христом і Адамом у богословській традиції до асиметрії між демократіями та диктатурами в геополітичній площині. Український історик філософії Андрій Дахній висвітив різні аспекти асиметрії та її значення для розуміння складнощів людського існування.

Співвідношення між симетрією та асиметрією

Слово ἀσυμμετρία в давньогрецькій мові означає відсутність або порушення симетрії, що підкреслює відхилення від гармонії та пропорційності. Поняття «а-сим-метрія» має синтетичну природу, об’єднуючи ідеї протилежності та нерівності в контексті гармонії.

Асиметрія, як поняття, розглядається не тільки в фізичному світі, але й в контексті людського досвіду та мислення. У філософському розумінні, асиметрія означає відсутність гармонії, збалансованості та відповідності. Це може проявлятися у різних сферах життя, таких як етика, політика, естетика тощо.

Якщо говорити про асиметричні рішення, то це такі, які не слідують традиційним або очікуваним патернам. Вони можуть бути неочікуваними, непередбачуваними й навіть нелогічними, але при цьому ефективними в певних контекстах.

Симетричне ж рішення, навпаки, базується на принципах гармонії, рівноваги та відповідності. Це рішення, яке виглядає логічним і очікуваним, воно відповідає усталеним нормам і правилам.

Часто ідея справедливості асоціюється із симетрією, оскільки справедливість передбачає певну рівновагу і збалансованість в розподілі благ, прав та обов’язків. Однак, в реальному житті справедливість може потребувати асиметричних рішень, коли рівні умови не можуть бути забезпечені однаково для всіх через унікальні потреби та обставини окремих людей або груп.

При налаштуванні складних систем необхідно враховувати й симетричні, і асиметричні підходи. Це вимагає гнучкості та розуміння, що ідеальна гармонія не завжди можлива або бажана. Натомість важливо знайти баланс між стабільністю та адаптивністю.

Симетрія – це гармонія, узгодженість, відповідність, яка забезпечує стабільність і передбачуваність. Асиметрія ж означає порушення цієї гармонії, але також відкриває можливості для інновацій і адаптації в складних і непередбачуваних умовах. Обидва ці поняття є взаємопов’язаними й постійно взаємодіють між собою в різних аспектах нашого життя.

Тож варто зауважити важливість розуміння як симетрії, так і асиметрії для розв’язання проблем та налаштування складних систем, а також їх взаємозв’язок з ідеєю справедливості та гармонії в суспільстві.

Асиметрія у філософії

Давньогрецький мислитель та філософ Платон вважав, що існує ідеальний світ (гіперуранія), де знаходяться ідеальні сутності. Цей світ є первинним, тоді як наш матеріальний світ – похідним.

Платон виділяє чотири верховні ідеї: краса, істина, благо і справедливість. Кожна з цих ідей, згідно з вченням філософа, має в собі елемент симетрії.

• Краса – пов’язана з гармонією і симетрією. Давні греки прагнули відобразити естетичний порядок світу у своїх творах мистецтва, показуючи баланс і гармонію.
• Істина – означає відповідність між мисленням і реальністю. Відповідність інтелекту до речей, що існують, також містить в собі елемент симетрії. Невідповідність, або облуда, є деструктивною та асиметричною.
• Благо – давньогрецькі філософи вважали, що благо є серединою між двома крайнощами, а доброчесність – це баланс між пороками. Наприклад, щедрість – це середина між марнотратством і скупістю. Цей баланс теж є вираженням симетрії.
• Справедливість – як вища ідея, теж має елемент симетрії. Давні греки вірили, що несправедливість неодмінно буде покарана, а справедливість – це відповідність між діями та їх наслідками.

Розглядаючи симетрію й асиметрію через призму філософії Платона, ми бачимо, як ці поняття взаємопов’язані з фундаментальними ідеями краси, істини, блага і справедливості. Це підкреслює важливість гармонії та балансу у всіх аспектах життя.

Проте, варто розглянути ідеї асиметрії та симетрії в контексті філософії іншого давньогрецького мислителя Арістотеля, особливо в порівнянні з Платоном, а також їх застосування в різних сферах людського знання та діяльності.

Арістотель критикував Платона за подвоєння світів (ідеальний і матеріальний), стверджуючи, що існує лише один світ. Він прагнув знайти гармонію в нашому реальному, недосконалому світі, систематизуючи та класифікуючи його явища.

Арістотель ділив науки на три категорії:

• Теоретичні науки (фізика, математика, астрономія) – вивчають незмінні об’єкти і явища.
• Практичні науки (етика, політика) – досліджують те, що може бути змінено, і прагнуть поліпшити людське життя.
• Поетичні або творчі науки (мистецтво, ремесла) – стосуються виробництва й творчості.

Згідно з вченнями Арістотеля, людський світ є мінливим і часто асиметричним, на відміну від симетрії небесних явищ. Людське життя сповнене випадковостей, непередбачуваності та збігів обставин, що робить його асиметричним за своєю природою.

Асиметрія у різних сферах людського життя

Асиметрія є невіддільною частиною людського життя, бо проявляється в різних сферах, від релігії до науки, і є ключем до розуміння складної та мінливої природи людського світу.

У християнській традиції, наприклад, існує асиметрія між «ветхою» людиною (Адамом) та новою людиною (Ісусом Христом), що символізує перехід від гріха до спасіння.

Якщо говорити про час, то він сприймається по-різному в певних контекстах. Фізичний час вимірюється однаково, але сприймається по-різному залежно від віку та обставин. Смерть також сприймається по-різному на особистісному та загальному рівнях.

Наука визнає асиметрію в різних сферах, наприклад, у функціонуванні правої та лівої півкуль мозку, а також у гендерних відмінностях.

Асиметрія зустрічається і в мистецтві, де виражається через різні форми та сюжети, які підкреслюють суперечності та неоднозначності людської природи. Це може бути,  зокрема через мотив двійника, що є популярним літературним сюжетом. Основний приклад – це роман Роберта Луїса Стівенсона «Таємнича історія доктора Джекіла і містера Гайда», де одна сторона є респектабельною та доброчесною, а інша – руйнівною та деструктивною.

Мотив двійника часто зустрічається в літературі й мистецтві, відображаючи внутрішні конфлікти та роздвоєння особистості. Ця тема демонструє асиметрію між зовнішнім і внутрішнім, денним і нічним, добрим і злим.

Асиметрія в мистецтві дозволяє глибше зрозуміти складність і багатогранність людської природи, показуючи, як внутрішні конфлікти та суперечності впливають на поведінку та сприйняття світу.

Варто згадати й про концепцію асиметрії в контексті геополітичних процесів, зокрема через історичні події кінця XX століття і сучасні конфлікти.

Асиметрія тут стосується розбіжностей у виборі цінностей, політичних систем і стратегій між різними цивілізаціями та культурами. Це включає різні соціальні, культурні та політичні вибори, які відрізняються в різних частинах світу.

Після падіння Радянського Союзу в 1990-х роках Френсіс Фукуяма висунув ідею «кінця історії», згідно з якою ліберальна демократія та західні цінності стали панівними, що символізувало завершення ідеологічних конфліктів.

Водночас американський політолог Семюел Гантінгтон у своїй роботі «Зіткнення цивілізацій» стверджував, що світ не рухається до глобальної ліберальної гармонії. Натомість він передбачав конфлікти між різними цивілізаціями, особливо між західними цінностями й іншими культурними системами, такими як арабський та китайський світи. Гантінгтон підкреслював, що ці цивілізації мають різні цінності та релігійні основи, що робить їх взаємодію конфронтаційною.

Російське вторгнення в Україну підтверджує ідеї Гантінгтона про зіткнення цивілізацій. Конфлікт між демократіями й авторитарними режимами набув нового виміру, де Україна є на передовій лінії боротьби за демократичні цінності, а росія виступає як представник антидемократичних і антизахідних сил.

Асиметрія в геополітиці проявляється через конфлікти між різними цивілізаціями та їхніми цінностями. Ця асиметрія визначає сучасні геостратегічні процеси й виклики, з якими стикається світ.

Асиметрія в контексті російсько-української війни

Симетрія та асиметрія часто переплітаються і взаємодіють у різних аспектах життя і конфліктів. Важливо розрізняти ці аспекти й розуміти їхню роль у конкретних ситуаціях. Якщо говорити про поняття асиметрії в контексті російсько-української війни, то варто розглядати як негативні, так і позитивні аспекти асиметричних методів у цьому конфлікті.

Деструктивна асиметрія:

• Порушення договорів: росія, під керівництвом путіна, брутально порушує міжнародні договори, що створює деструктивну асиметрію в міжнародних відносинах.
• Концентрація влади: рішення приймаються однією людиною або невеликою групою радників, що призводить до катастрофічних наслідків для мільйонів людей. Це є прикладом авторитарної асиметрії.

Позитивна асиметрія:

• Принцип Давида і Голіафа: Україна, попри менші ресурси, використовує асиметричні методи для боротьби з більшою та потужнішою армією росії.
• Технологічна перевага: використання недорогих дронів для знищення дорогих військових об’єктів, таких як танки й кораблі, є яскравим прикладом позитивної асиметрії.

Розуміння симетрії та асиметрії допомагає глибше аналізувати та оцінювати різні стратегії і їхній вплив на розвиток подій у світі. Починаючи від філософських концепцій Платона до сучасних геополітичних конфліктів, ці поняття залишаються важливими для аналізу і розуміння світових процесів.