Неочевидний космос
Матеріал підготовлений на основі виступу астрофізикині, молодшої наукової співробітниці Головної астрономічної обсерваторії НАН України Олени Компанієць на «Школі Стратегування»
Космос — це не лише про телескопи та ракети. Він значно ближчий до нашого щоденного життя, ніж ми звикли думати. Кожен із нас буквально складається з частинок, які утворилися в надрах далеких зір.
Що таке космос і як ми його уявляємо
Коли ми говоримо «космос», то уявляємо зорі, галактики, безмежний простір. Проте наше сучасне розуміння кардинально відрізняється від уявлень минулих поколінь. Колись люди не знали про існування інших галактик і планет. Сьогодні ми знаємо, що Всесвіт динамічний, складний і постійно змінюється. І ми — частина цього процесу.
Космос — це не лише порядок, а й хаос. Там відбуваються вибухи зір, зіткнення галактик, формування нових зірок і планет. І хоча він здається далеким, наше уявлення про нього формує наш світогляд і наше стратегічне мислення.
Тиша Всесвіту
У космосі — абсолютна тиша. Там немає повітря, яке б передавало звуки. Те, що для нас звичне — дихання, голос, шепіт — у космосі неможливе без спеціальних технологій. Все відбувається у повній тиші, і це один із парадоксів, який водночас і зачаровує, і насторожує.
Це пов’язано з тим, що звук — це коливання в середовищі. На Землі — в повітрі, воді чи металі. У вакуумі космосу такого середовища немає, тому звук не поширюється. Тільки через радіохвилі або внутрішні комунікаційні системи космонавти можуть чути одне одного.
Космос ближче, ніж здається
Щоб потрапити в космос, достатньо подолати 100 км — це менше, ніж відстань від одного кінця області до іншого в Україні. Але справжній зв’язок із космосом — не в цифрах, а в розумінні, що ми вже несемо в собі його сліди.
Більшість із нас щодня користується технологіями, створеними в межах космічних програм. Ми також маємо у своєму тілі атоми, які пройшли крізь зорі та катастрофи Всесвіту. Таким чином, кожна людина вже є мандрівником космосу — на атомному рівні.
Після Великого вибуху близько 13,8 млрд років тому першим елементом, який виник, був гідроген (водень). Він є у складі води, яку ми п’ємо, та палива, що використовується в ракетах. Інші елементи — кальцій, залізо, вуглець — сформувалися в зорях під час термоядерних реакцій і були викинуті в космос під час вибухів наднових. Саме з цих частинок згодом утворилися Сонце, Земля і ми.
Карбон, з якого складаються діаманти, теж утворився в зорях. Деякі зорі, що вибухнули, залишають після себе білі карлики, які в окремих випадках складаються з чистого кристалізованого вуглецю — тобто фактично гігантські діаманти у космосі.
Енергетика майбутнього: зорі як приклад
Реакції, які відбуваються в надрах зір — термоядерний синтез, — сьогодні намагаються відтворити у лабораторіях. Вони можуть стати джерелом безпечної, стабільної та екологічної енергії майбутнього. Це шанс відійти від невідновлюваних джерел: нафти, газу, урану, які вичерпуються.
Водень, який потрібен для термоядерного синтезу, можна добувати з води, розщеплюючи її на кисень і водень. Саме цю технологію планують застосовувати на Марсі для виготовлення палива із льоду, що є на його поверхні.
Технології, народжені завдяки космосу
Багато речей у нашому повсякденному житті — побутові фільтри, сенсори, бездротові інструменти, вогнестійкі матеріали, навіть амортизаційні підошви кросівок — з’явилися завдяки потребам космічної галузі. Наприклад, технології GPS не могли б існувати без урахування викривлення простору-часу, яке передбачила загальна теорія відносності Ейнштейна.
Цифрові камери, захисні тканини, спеціальні протипожежні матеріали — усе це виникло з розробок для космосу. Технології, створені для виживання людини у відкритому космосі, згодом стали основою багатьох побутових зручностей.
Гравітація, простір-час і вплив на техніку
Ейнштейн пояснив, що маса викривляє простір-час. Це означає, що час рухається повільніше в сильнішому гравітаційному полі. Саме тому годинники на супутниках GPS потребують спеціального коригування — інакше ваша навігація не змогла б точно визначити місцезнаходження.
Уявний експеримент: якщо космічний корабель обертатиметься навколо чорної діри, то на ньому час уповільниться настільки, що день для екіпажу може дорівнювати сотням років на Землі. Цей ефект було науково обґрунтовано і використано у фільмі «Інтерстеллар».
Чому варто інвестувати в космос
Попри війну, економічні труднощі та інші виклики, інвестування в космічну галузь — це стратегічне рішення. Власні супутники — це незалежність і безпека. А також — джерело нових технологій, які згодом повертаються в економіку у вигляді нових матеріалів, засобів зв’язку чи систем навігації.
До прикладу, програма «Аполлон» коштувала США близько 20 млрд доларів, але завдяки технологічним патентам і розробкам вона принесла значно більші дивіденди.
Інвестиції в науку — це довгострокова вигода.
Невидимий космос і питання майбутнього
Лише 5% Всесвіту складається з того, що ми можемо бачити й виміряти. Інші 95% — темна матерія і темна енергія. Вони не випромінюють світло, не взаємодіють із ним. Це простір для гіпотез, відкриттів і нових проривів.
Темна енергія, за сучасними моделями, викликає прискорене розширення Всесвіту. Це явище зафіксували обсерваторії та підтвердили численні спостереження. Є гіпотеза, що темна енергія має від’ємну масу — і можливо, саме вона дозволить подорожувати швидше за світло, використовуючи викривлення простору.
Космос — це не про «далеко». Це — про глибину мислення.
Дослідження Всесвіту навчає нас шукати зв’язки між, здавалося б, несумісними речами. Від зоряного пилу — до штучного інтелекту, від діаманта — до радіохвилі. І в цьому зв’язку — джерело майбутніх рішень, стратегій і проривів.
Вивчення космосу формує здатність будувати міждисциплінарні зв’язки, що особливо важливо для стратегічного мислення і лідерства. Здатність поєднувати знання з астрономії, філософії, інженерії та мистецтва — запорука створення нових підходів у бізнесі, державному управлінні та освіті.
Матеріал підготовлений на основі виступу астрофізикині, молодшої наукової співробітниці Головної астрономічної обсерваторії НАН України Олени Компанієць на «Школі Стратегування»
Космос — це не лише про телескопи та ракети. Він значно ближчий до нашого щоденного життя, ніж ми звикли думати. Кожен із нас буквально складається з частинок, які утворилися в надрах далеких зір.
Що таке космос і як ми його уявляємо
Коли ми говоримо «космос», то уявляємо зорі, галактики, безмежний простір. Проте наше сучасне розуміння кардинально відрізняється від уявлень минулих поколінь. Колись люди не знали про існування інших галактик і планет. Сьогодні ми знаємо, що Всесвіт динамічний, складний і постійно змінюється. І ми — частина цього процесу.
Космос — це не лише порядок, а й хаос. Там відбуваються вибухи зір, зіткнення галактик, формування нових зірок і планет. І хоча він здається далеким, наше уявлення про нього формує наш світогляд і наше стратегічне мислення.
Тиша Всесвіту
У космосі — абсолютна тиша. Там немає повітря, яке б передавало звуки. Те, що для нас звичне — дихання, голос, шепіт — у космосі неможливе без спеціальних технологій. Все відбувається у повній тиші, і це один із парадоксів, який водночас і зачаровує, і насторожує.
Це пов’язано з тим, що звук — це коливання в середовищі. На Землі — в повітрі, воді чи металі. У вакуумі космосу такого середовища немає, тому звук не поширюється. Тільки через радіохвилі або внутрішні комунікаційні системи космонавти можуть чути одне одного.
Космос ближче, ніж здається
Щоб потрапити в космос, достатньо подолати 100 км — це менше, ніж відстань від одного кінця області до іншого в Україні. Але справжній зв’язок із космосом — не в цифрах, а в розумінні, що ми вже несемо в собі його сліди.
Більшість із нас щодня користується технологіями, створеними в межах космічних програм. Ми також маємо у своєму тілі атоми, які пройшли крізь зорі та катастрофи Всесвіту. Таким чином, кожна людина вже є мандрівником космосу — на атомному рівні.
Після Великого вибуху близько 13,8 млрд років тому першим елементом, який виник, був гідроген (водень). Він є у складі води, яку ми п’ємо, та палива, що використовується в ракетах. Інші елементи — кальцій, залізо, вуглець — сформувалися в зорях під час термоядерних реакцій і були викинуті в космос під час вибухів наднових. Саме з цих частинок згодом утворилися Сонце, Земля і ми.
Карбон, з якого складаються діаманти, теж утворився в зорях. Деякі зорі, що вибухнули, залишають після себе білі карлики, які в окремих випадках складаються з чистого кристалізованого вуглецю — тобто фактично гігантські діаманти у космосі.
Енергетика майбутнього: зорі як приклад
Реакції, які відбуваються в надрах зір — термоядерний синтез, — сьогодні намагаються відтворити у лабораторіях. Вони можуть стати джерелом безпечної, стабільної та екологічної енергії майбутнього. Це шанс відійти від невідновлюваних джерел: нафти, газу, урану, які вичерпуються.
Водень, який потрібен для термоядерного синтезу, можна добувати з води, розщеплюючи її на кисень і водень. Саме цю технологію планують застосовувати на Марсі для виготовлення палива із льоду, що є на його поверхні.
Технології, народжені завдяки космосу
Багато речей у нашому повсякденному житті — побутові фільтри, сенсори, бездротові інструменти, вогнестійкі матеріали, навіть амортизаційні підошви кросівок — з’явилися завдяки потребам космічної галузі. Наприклад, технології GPS не могли б існувати без урахування викривлення простору-часу, яке передбачила загальна теорія відносності Ейнштейна.
Цифрові камери, захисні тканини, спеціальні протипожежні матеріали — усе це виникло з розробок для космосу. Технології, створені для виживання людини у відкритому космосі, згодом стали основою багатьох побутових зручностей.
Гравітація, простір-час і вплив на техніку
Ейнштейн пояснив, що маса викривляє простір-час. Це означає, що час рухається повільніше в сильнішому гравітаційному полі. Саме тому годинники на супутниках GPS потребують спеціального коригування — інакше ваша навігація не змогла б точно визначити місцезнаходження.
Уявний експеримент: якщо космічний корабель обертатиметься навколо чорної діри, то на ньому час уповільниться настільки, що день для екіпажу може дорівнювати сотням років на Землі. Цей ефект було науково обґрунтовано і використано у фільмі «Інтерстеллар».
Чому варто інвестувати в космос
Попри війну, економічні труднощі та інші виклики, інвестування в космічну галузь — це стратегічне рішення. Власні супутники — це незалежність і безпека. А також — джерело нових технологій, які згодом повертаються в економіку у вигляді нових матеріалів, засобів зв’язку чи систем навігації.
До прикладу, програма «Аполлон» коштувала США близько 20 млрд доларів, але завдяки технологічним патентам і розробкам вона принесла значно більші дивіденди.
Інвестиції в науку — це довгострокова вигода.
Невидимий космос і питання майбутнього
Лише 5% Всесвіту складається з того, що ми можемо бачити й виміряти. Інші 95% — темна матерія і темна енергія. Вони не випромінюють світло, не взаємодіють із ним. Це простір для гіпотез, відкриттів і нових проривів.
Темна енергія, за сучасними моделями, викликає прискорене розширення Всесвіту. Це явище зафіксували обсерваторії та підтвердили численні спостереження. Є гіпотеза, що темна енергія має від’ємну масу — і можливо, саме вона дозволить подорожувати швидше за світло, використовуючи викривлення простору.
Космос — це не про «далеко». Це — про глибину мислення.
Дослідження Всесвіту навчає нас шукати зв’язки між, здавалося б, несумісними речами. Від зоряного пилу — до штучного інтелекту, від діаманта — до радіохвилі. І в цьому зв’язку — джерело майбутніх рішень, стратегій і проривів.
Вивчення космосу формує здатність будувати міждисциплінарні зв’язки, що особливо важливо для стратегічного мислення і лідерства. Здатність поєднувати знання з астрономії, філософії, інженерії та мистецтва — запорука створення нових підходів у бізнесі, державному управлінні та освіті.
