Стаття розроблена інтелектуальною агенцію TransformWISE та Олексієм Руденко (головний спецаліст відділу розвитку військової символіки та геральдики Головного управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України, заслужений художник України).

Історія пам’ятної монети-коїна

Коїн або «монета виклику» (challenge coin) — це невелика монета або медальйон із символікою організації, яку носять її члени. Вручають коїн новим членам для підтвердження членства, підняття морального духу та зміцнення спільних цінностей.

Ці монети стали популярними серед військових і правоохоронців, які часто їх колекціонують. Спочатку коїни вручали як неофіційні нагороди за особливі досягнення, а згодом виникла культура «виклику», коли власники коїнів повинні були постійно носити їх із собою.

Існує кілька версій походження коїнів. За однією з них, практика дарування таких монет існувала ще в Римській імперії. За іншою версією, у Середньовіччі та Відродженні подібні медалі використовували для вшанування та ідентифікації. У XVII столітті гугеноти у Франції використовували монети «меро» для захисту від шпигунів.

Під час Першої світової війни американські пілоти почали отримувати коїни як символ приналежності до ескадрильї, що згодом стало поширеною практикою у військових підрозділах по всьому світу.

Традиція дарувати пам’ятні монети в арміях світу

Вперше монети-коїни з’явилися під час Першої світової війни серед американських добровольців у французькій армії. Історія про пілота, врятованого завдяки бронзовій монеті, заклала основу традиції.

Пам’ятні монети використовувалися для ідентифікації під час Другої світової війни, Корейської війни та війни у В’єтнамі. Монети символізують належність до певного підрозділу та слугують як сувеніри, нагороди чи пам’ятні знаки.

Традиція поширилася на всі військові підрозділи США та навіть на цивільні організації, зокрема Конгрес та адміністрацію президента. Зараз президентські монети є частиною церемоній та подарунків.

Військовослужбовці британської армії, які часто контактували з американськими колегами, перейняли традицію дарування коїнів і з середини 2000-х років почали виготовляти власні пам’ятні монети.

Зокрема, коїни виготовляють такі підрозділи як Спеціальна авіаційна служба та Корпус Королівських електричних та механічних інженерів. Також цю традицію підтримують британські військово-медичні підрозділи, які працюють з американськими в Іраку та Афганістані. Наприклад, Департамент військової анестезії та реанімації випускає пам’ятні монети з 2006 року.

Ранг монети залежить від рангу особи, яка її вручає або отримує. Монети від адміралів, віцеадмірал і капітанів мають різні рівні цінності та складності виготовлення. Вручення коїну традиційно відбувається під час рукостискання.

Деякі підрозділи мають суворі часові обмеження для нагородження та класифікують монети за рівнем складності їх отримання. Наприклад, монета “Піхотинець” цінується вище за монету матеріально-технічного забезпечення, але нижче за монету рейнджера.

Традиційні правила включають заборону псувати монету. Якщо коїн використовується як аксесуар або має отвір для прикріплення, він більше не вважається пам’ятною монетою.

Збройні сили Канади на початку 1970-х років також запозичили в армії США традицію на коїни. Започаткувала її монета Канадського повітряно-десантного полку, офіційно прийнята після повернення з Кіпру в 1974 році.

Після цього, завдяки генералу Ріку Гільєру, культура коїнів поширилася у канадській армії. Сьогодні більшість підрозділів та навчальних закладів Збройних сил Канади використовують коїни для презентаційних цілей.

Зокрема, перша пам’ятна монета Канадських королівських ВПС належала 427 авіаційній ескадрильї спеціального призначення, яка отримала символ лева від кінокомпанії MGM під час Другої світової війни. У 1982 році підполковник Г’ю Канінґем відродив традицію обміну коїнами серед військовослужбовців тактичної авіації RCAF.

Коїн отримують нові офіцери-кадети Королівського військового коледжу Канади після першого курсу. Військовослужбовці Королівського канадського корпусу електричних та механічних інженерів виготовляють коїни для випускників школи в Бордені (Онтаріо). Командувач Канадськими силами спеціальних операцій також має свою пам’ятну монету.

Отримати коїн також можна у багатьох навчальних центрах та закладах збройних сил Канади за відмінні досягнення. Генерал Уолтер Джон Натинчик та головний ворент-офіцер часто дарували свої персоналізовані коїни заслуженим військовослужбовцям.

Починаючи з 1960-х років традиція коїнів прижилася й у Бундесвері. Це двосторонні монети із символікою підрозділів, девізами чи бойовими гаслами. Військовослужбовці носять коїни з собою, і якщо хтось не має його під час “виклику”, він має купити ящик пива для інших.

Коїни популярні серед резервістів і ветеранів. Особливо поширені “командирські коїни”, на яких є символіка підрозділу, звання та підпис командира.

Монети-коїни у Збройних Силах України

Після 2014 року в Україні також з’явилася традиція виготовлення пам’ятних монет-коїнів. Вони стали важливою частиною військової корпоративної культури, впровадженою багатьма військовими частинами та командирами. Коїни служать як промоційна та сувенірна продукція, символізуючи належність до певного підрозділу або військового формування, та використовуються для підвищення морального духу та згуртованості військовослужбовців.

Промоційна діяльність Збройних Сил України включає комунікаційну політику, що спрямована на підтримання позитивного іміджу армії в суспільстві. Згідно з “Доктриною зі стратегічних комунікацій”, важливою складовою є формування позитивного образу армії, підвищення довіри до рішень військового командування та своєчасне реагування на репутаційні загрози. У цьому контексті пам’ятні монети-коїни відіграють значну роль як елемент візуальної презентації.

В Україні розробка коїнів здійснюється самостійно військовими частинами та організаціями, з подальшим погодженням у Центральному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України.

Пам’ятні монети є важливим елементом промоційної та сувенірної продукції, який допомагає візуалізувати та підкреслити символіку, емблематику та офіційний стиль ЗСУ. Це сприяє формуванню героїзованого образу армії та підвищенню довіри до неї у суспільстві.

Коїн інтелектуальної агенції TransformWISE

З одного боку зображено:

1. Назва інтелектуальної агенції TransformWISE;
2. Підпис «we create value», що означає «ми створюємо цінність»;
3. Образ Платона, який розділено на цифрову (диджитальну) частину, яка відносить нашу працю до сучасного світу та людську подобу давньогрецького мислителя, засновника філософської школи, відомої як Академія Платона.

З іншого боку зображено:

1. Сова. Символ мудрості, проникливості, ерудиції, який відзначає інтелектуальне поле діяльності. Вона є покровителькою Афін, богині мудрості та стратегії Афіни Паллади. Таке зображення було на тетрадрахмі «Сова Афіни» (465-462 до н.е.). «Монета мудрості» – одна з перших повноцінних монет, яка й досі є символом Древньої Греції. Птах став символом мудрості та знання, оскільки її природна поведінка нагадувала спосіб життя філософа, який шукає усамітнення, а символ проникливості зʼявляється зі здатності бачити в темряві.
2. Напис «Академіявоїнівсвітла».

• Воїн світла – це сума чи синергія чеснот, які ми практикуємо. Греки вірили, що чесноти живуть у людині відповідно до її тіла. Чотири кардинальні чесноти:

1. Розсудливість – живе в голові. Те, що ти помислив, розсудив. Практикувалася через розмірковування та філософію.
2. Справедливість – живе на вустах. Те, що ти розсудив, маєш справедливо промовити. Практикувалась через публічні виступи.
3. Мужність – живе в грудях, бо саме на цьому рівні воїн тримає щит. Раніше вважалося, що людина не має права управляти, якщо не була в строю у війську на першій лінії.
4. Поміркованість – живе нижче шлунку. Вона забезпечувала баланс і гармонію, сприяючи досягненню мудрості та чеснот.

Якщо їх практикувати, філософствувати, промовляти, захищати й розуміти у всьому міру, тоді сума чеснот робить тебе воїном світла.В сьогоднішньому контексті той, хто бореться за своє майбутнє є воїном світла.

• Академія – наші сади, де можна практикувати свої чесноти.

Сади у європейській культурі були не місцем відпочинку, а місцем формування суб’єктності. Аби зʼявлялись субʼєкти, потрібно створювати середовище, в якому вони будуть проростати та актуалізувати свої спроможності. Започаткування субʼєктності спостерігалося ще з 387 року до н.е. (IV століття), з моменту заснування Платонівської Академії. Приватна школа філософії знаходилася за міськими стінами Афін. Навчання проходили на відкритому повітрі, у гаю з оливкових дерев та в оточені колонад. Існувала в цьому місці майже 900 років.

«Освітні проєкти» приносять кожному учню ідею формування вченого, чия життєва і наукова стратегія базується на самопізнанні й громадянській відповідальності.