Шеклтон: перемога або фіаско?
Ернест Шеклтон – лідер, який став предметом дослідження найвпливовіших бізнес-шкіл світу. Він так і не досяг своєї мети – Південного полюсу, але у деяких колах вважається справжнім відкривачем Антарктики. Чому так? У чому полягає природа лідерства Шеклтона? Про це йдеться у біографічній книзі про його життя та шлях.
Володимир Павелко
Сер Ернест Шеклтон був визнаний №11 в опитуванні ВВС «100 найвеличніших британців», де він слідує за Олівером Кромвелем і випереджає капітана Джеймса Кука. При цьому його суперник Роберт Фалькон Скотт, полярний дослідник та один із першовідкривачів Південного полюса, посів лише 54-те місце. Чому ж «провали» Шеклтона в експедиціях цінуються більше, ніж «перемоги» Скотта, який дістався Південного полюсу?
«Шеклтон. Ірландець в Антарктиці» – детальна біографія одного з найвеличніших лідерів ХХ століття, яка була написана його двоюрідним онуком Джонатаном Шеклтоном без героїчних прикрас. У цій книзі, крок за кроком, розгортається портрет контроверсійної особистості в ролях мореплавця і дослідника Антарктики, чоловіка і батька, управлінця і громадянина. Окремо зазначені унікальні моменти проявлення лідерського капіталу Шеклтона: при проведенні відбору в експедиції, взаємодії з командою під час підкорення Антарктики та у часи війни.
By Endurance We Conquer – «Перемагаємо завдяки витривалості» – сімейний девіз Шеклтонів, що зазначений на фамільному гербі. Можна говорити про Волю як лідерський елемент, що увійшов у ДНК родини. Випадкових збігів не буває.
У праці Джонатана Шеклтона викладено детальний родовід ірландця Ернеста Шеклтона, починаючи з ХVI століття. Підкреслюється вагомий вплив родини Шеклтонів на створення навчального процесу в Балліторі (Східна Ірландія). Заснована там у 1726 році школа проіснувала понад 100 років і налічувала понад 1000 учнів на момент її закриття у 1836-му.
На терезах історії була всесвітня слава першовідкривача і життя людей. Шеклтон обрав останнє
Роки навчання школяра Шеклтона проходять у Лондоні. Його ірландський акцент став предметом насмішок англійських хлопчаків, але водночас це загартувало його характер. У 16 років мрії про нові відкриття приводять Ернеста до торгового флоту. Невдовзі він вже пройшов складні морські шляхи біля Чилі, Південної Африки, Індії, Японії, Сінгапуру та Австралії.
З початком нового століття стали можливі й нові відкриття: Шеклтон бере участь в першій експедиції Скотта на Південний Полюс у 1901 році, потім, у 1907-му – організовує власну експедицію і просувається далі в підкоренні Полюсу. Він приймає рішення повернути назад, не дійшовши 93 миль. Підґрунтям для такого рішення стає свідомий вибір врятувати членів команди, що не могли дійти Полюсу в тих умовах. На терезах історії була всесвітня слава першовідкривача чи життя людей. Шеклтон обрав останнє.
Саме ставлення до людей і розуміння природи людини – інклюзивний тип Лідерства, що практикувався Шеклтоном, – допоміг йому в підготовці та реалізації неймовірної 3-ї Імперської Трансантарктичної експедиції 1914-1916 років, під час якої були поставлені чисельні світові «рекорди» управління командою, що не побиті й донині.
Феномен Лідерства в умовах постійної кризи, спроможність творити новий Вибір в обставинах, що швидко змінюються, і нести Відповідальність за непопулярні рішення, – все це робить лідерську модель Шеклтона привабливою для вивчення бізнес-колами світу в епоху, яку нобелівський лауреат Ілля Пригожин назвав «кінцем визначеності».
Руйнування старих моделей управління сьогодні примушує ще більш прискіпливо звернути увагу на чинники творення рішень та природу їхнього творця – Людини. Спроможність залучити команду до виконання надскладних рішень за обмежених ресурсів (або взагалі без них) продовжує цікавити дослідників лідерства.
В книзі зафіксовані чисельні управлінські артефакти, як-от видання газети The South Polar Times під час експедиції 1901-1902 років на судні Discovery, перенесення святкування Різдва на декілька днів раніше під час експедиції на Endurance, а також надзвичайна увага до підтримки морального духу команди під час всіх експедицій, які допомагали тримати в тонусі всю команду.
Шеклтон власним прикладом чисельних експедицій, в умовах, неможливих для людини, підтвердив філософське твердження Ніцше: коли розумієш НАВІЩО, то витримаєш будь-яке ЯК.
Сьогодні «неможливі» ідеї підтримує Shackleton Foundation в Британії та за її межами — завдяки прикладу дослідництва і перевірки людських меж, що сидить в ДНК Лідера.
Матеріал було опубліковано на порталі Mind
Володимир Павелко
Сер Ернест Шеклтон був визнаний №11 в опитуванні ВВС «100 найвеличніших британців», де він слідує за Олівером Кромвелем і випереджає капітана Джеймса Кука. При цьому його суперник Роберт Фалькон Скотт, полярний дослідник та один із першовідкривачів Південного полюса, посів лише 54-те місце. Чому ж «провали» Шеклтона в експедиціях цінуються більше, ніж «перемоги» Скотта, який дістався Південного полюсу?
«Шеклтон. Ірландець в Антарктиці» – детальна біографія одного з найвеличніших лідерів ХХ століття, яка була написана його двоюрідним онуком Джонатаном Шеклтоном без героїчних прикрас. У цій книзі, крок за кроком, розгортається портрет контроверсійної особистості в ролях мореплавця і дослідника Антарктики, чоловіка і батька, управлінця і громадянина. Окремо зазначені унікальні моменти проявлення лідерського капіталу Шеклтона: при проведенні відбору в експедиції, взаємодії з командою під час підкорення Антарктики та у часи війни.
By Endurance We Conquer – «Перемагаємо завдяки витривалості» – сімейний девіз Шеклтонів, що зазначений на фамільному гербі. Можна говорити про Волю як лідерський елемент, що увійшов у ДНК родини. Випадкових збігів не буває.
У праці Джонатана Шеклтона викладено детальний родовід ірландця Ернеста Шеклтона, починаючи з ХVI століття. Підкреслюється вагомий вплив родини Шеклтонів на створення навчального процесу в Балліторі (Східна Ірландія). Заснована там у 1726 році школа проіснувала понад 100 років і налічувала понад 1000 учнів на момент її закриття у 1836-му.
На терезах історії була всесвітня слава першовідкривача і життя людей. Шеклтон обрав останнє
Роки навчання школяра Шеклтона проходять у Лондоні. Його ірландський акцент став предметом насмішок англійських хлопчаків, але водночас це загартувало його характер. У 16 років мрії про нові відкриття приводять Ернеста до торгового флоту. Невдовзі він вже пройшов складні морські шляхи біля Чилі, Південної Африки, Індії, Японії, Сінгапуру та Австралії.
З початком нового століття стали можливі й нові відкриття: Шеклтон бере участь в першій експедиції Скотта на Південний Полюс у 1901 році, потім, у 1907-му – організовує власну експедицію і просувається далі в підкоренні Полюсу. Він приймає рішення повернути назад, не дійшовши 93 миль. Підґрунтям для такого рішення стає свідомий вибір врятувати членів команди, що не могли дійти Полюсу в тих умовах. На терезах історії була всесвітня слава першовідкривача чи життя людей. Шеклтон обрав останнє.
Саме ставлення до людей і розуміння природи людини – інклюзивний тип Лідерства, що практикувався Шеклтоном, – допоміг йому в підготовці та реалізації неймовірної 3-ї Імперської Трансантарктичної експедиції 1914-1916 років, під час якої були поставлені чисельні світові «рекорди» управління командою, що не побиті й донині.
Феномен Лідерства в умовах постійної кризи, спроможність творити новий Вибір в обставинах, що швидко змінюються, і нести Відповідальність за непопулярні рішення, – все це робить лідерську модель Шеклтона привабливою для вивчення бізнес-колами світу в епоху, яку нобелівський лауреат Ілля Пригожин назвав «кінцем визначеності».
Руйнування старих моделей управління сьогодні примушує ще більш прискіпливо звернути увагу на чинники творення рішень та природу їхнього творця – Людини. Спроможність залучити команду до виконання надскладних рішень за обмежених ресурсів (або взагалі без них) продовжує цікавити дослідників лідерства.
В книзі зафіксовані чисельні управлінські артефакти, як-от видання газети The South Polar Times під час експедиції 1901-1902 років на судні Discovery, перенесення святкування Різдва на декілька днів раніше під час експедиції на Endurance, а також надзвичайна увага до підтримки морального духу команди під час всіх експедицій, які допомагали тримати в тонусі всю команду.
Шеклтон власним прикладом чисельних експедицій, в умовах, неможливих для людини, підтвердив філософське твердження Ніцше: коли розумієш НАВІЩО, то витримаєш будь-яке ЯК.
Сьогодні «неможливі» ідеї підтримує Shackleton Foundation в Британії та за її межами — завдяки прикладу дослідництва і перевірки людських меж, що сидить в ДНК Лідера.
Матеріал було опубліковано на порталі Mind
