Світ очима тварин, або як емпатія може стати інструментом інформаційної зброї
Війна очима тварин
«Війна очима тварин» (War through the eyes of Animals) — це кіноальманах, головними героями якого є люди й тварини, що потерпають від екоциду внаслідок війни в Україні.
Відомі українські та закордонні митці розповідають проникливі історії, засновані на реальних подіях, і показують, які випробування доводиться витримувати тваринам в Україні під час війни. На відміну від нас, тваринам не потрібно проходити тест на людяність і вони не мають політичних уподобань, але вони можуть чітко розрізняти добро і зло.
Автором ідеї та генеральним продюсером фільму є Олег Кохан.
Трейлер:
Олег Кохан, продюсер
Олег Кохан — продюсер театру та кіно, засновник групи компаній SOTA Cinema Group. Продюсер фільмів-учасників та призерів МКФ у Каннах, Берліні, Венеції та ін. Продюсер художніх фільмів Кіри Муратової, Романа Балаяна, Кшиштофа Зануссі, Отара Іоселіані, Сергія Лозниці, Кирила Міхановського.
Інформаційна війна
Через кілька місяців після повномасштабного вторгнення росії на територію України директор Ермітажу заявив: «Наші останні виставки за кордоном — це просто потужний культурний наступ. Якщо хочете, свого роду «спецоперація», яка багатьом не подобається. Однак ми наступаємо. І нікому не можна дати завадити нашому наступу». (джерело)
Ворог наступає не лише на полі бою. Це також інформаційне, дипломатичне, культурне й економічне протистояння. Адже йдеться про методи гібридної війни в умовах сучасного світу, де невійськові, інформаційні та політичні впливи можуть мати значущий вплив на ситуацію на міжнародному рівні. І російська гібридна агресія проти України є прикладом такого використання різних елементів військового та невійськового впливу для досягнення політичних та стратегічних цілей.
Кредит довіри міжнародної спільноти до російської культури обумовлений, у першу чергу, тяглістю знання про неї й про українську культуру як частину російської.
росія роками транслювала світові свої наративи. Місія української креативної індустрії сьогодні, на думку Олега Кохана, — розвінчати ворожі міфи та розповісти, хто такі українці, звідки ми, якою є наша нація та держава. Саме культурна еліта має відповіді на ціннісні, візіонерські й культурологічні питання.
Досвід прогресивних країн демонструє — розвиток культури є потужним двигуном економічного розвитку.
З 80-х років XX ст. поняття «культура» почало тлумачитись як ресурс змін якості життя шляхом створення додаткової цінності продуктів та територій, а також покращення умов зайнятості населення.
За експертними оцінками, один долар, вкладений в просування культурної складової держави, дає $12 прибутку. Це безпосередньо впливає на імідж країни, її туристичну та інвестиційну привабливість, а також на бажання купувати товари вироблені в цій країні.
Сировиною креативної економіки виступають оригінальні ідеї, які перетворюються на економічний капітал та продукт, що продається.
Задум та ідея фільму
Спочатку було бажання стати одиницею творчого спротиву і створити фільм, що стане подією не тільки для українців, які сприймають війну вже як реальність, а й для європейців, американців і азійців, які уникають будь-якого контенту, пов’язаного з війною.
Олег Кохан разом зі своєю командою почали шукати формат.
Кіно як було, так і лишилося наймасовішим з видів мистецтва — споживання відеоконтенту щороку лише зростає. Parrot Analytics аналізували дані з кількох стримінгових платформ і виявили, що з січня 2019 року по березень 2022 року кількість документальних фільмів зросла на 63%, тоді як попит на них підскочив на 142%.
«У квітні-травні 2022 року, коли офіс вперше зібрався для продовження роботи, головним питанням було – який контент буде найбільш актуальним, найбільш впливовим для світу? Ми опинились в епіцентрі світової уваги. Це був унікальний шанс розповісти правду так, щоб нас почули й не перемикнули, побачивши наше кіно. Документалісти оперативно фіксували події на лінії фронту, а ми вирішили сфокусуватися на ігровому кіно – тобто на глибшій рефлексії усього, що відбувається в Україні», – пояснила Світлана Машовець, креативний продюсер фільму.
На цю робочу зустріч Світлана приїхала з кошеням, якого щойно привезли волонтери з міста Ізюм і тема тварин візуалізувалась автоматично.
Історіями про війну були заповнені всі інформаційні майданчики, але обговорюючи їх, виявилось, що стовідсотковий відгук отримують історії про тварин. У кожного з членів команди була історія про тварину на війні, яка всіх вражала. А ще кожен мав улюблений фільм, де головним героєм була тварина. Після цієї зустрічі команда затвердила ідею фільму про тварин на війні.
Перед тим як визначитися з жанровою концепцією, ідею потрібно було протестувати на різних групах — від простого глядача до спеціалістів з кіноіндустрії та потенційних партнерів. І коли Олег Кохан розповідав про свою ідею різним групам, вони були не просто в захваті – кожен починав згадувати свою історію про війну, де головним героєм була тварина. Це були історії про мурашину ферму і зірок Київського зоопарку – горилу Тоні, папугу і слона, півня і черепаху. Навіть без постера та будь-якої візуалізації, всі опитані прагнули побачити фільм у майбутньому.
Це дуже надихало команду і підштовхнуло до концепції кіноальманаху – різні за жанром і героями історії. Важливо було, щоб глядачі й сміялись, співпереживаючи героям кіноальманаха, бо якщо ми здатні іронізувати над собою й сміятися над ницістю наших ворогів – ми непереможні.
У червні-липні почали збирати історії. Спочатку планували зняти 10-11 історій, однак зупинилися на 7 розлогих історіях загальним хронометражем у 2 години, щоб не перенавантажити глядача та якісно донести кожну з історій.
У підсумку, кіноальманах «Війна очима тварин» об’єднав сім художніх новел, створених на реальних подіях. Так, одна з історій народилася з популярного весною 2022 року мема про молоду жінку, яка під обстрілом ловила у полі пораненого собаку (новела «Синочок»). Новела «Кролик або туди і звідти» є біографічною – вона присвячена білому кролику режисера Макса Тузова. Героїня новели «Корова в тумані» корова Мілка зіграла себе саму, адже теж була поранена навесні 2022 на Київщині.
Чому саме тварини?
Під час пандемії люди почали активніше заводити домашніх улюбленців, які допомагали переживати ізоляцію та виходити з психологічної кризи.
Тварини викликають найбільшу емпатію. Це маркер людяності. В основі всіх безпекових стратегій Західного світу лежить людиноцентричність (людяність), яка перевіряється саме ставленням до тварин. Тому слоган фільму: «Наш тест на людяність».
Після фінальної сцени фільму на екрані з’являється цитата індійського політичного діяча Махатми Ґанді:
«Велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація ставиться до тварин».
Цікаво, про яку велич росії може йти мова, коли росіяни свідомо вбивають та руйнують все живе. Вони не пройшли цей тест на людяність.
Екоцид, про який треба кричати
Війна максимально загострила екологічні проблеми й екоцид, який чинять росіяни в Україні. Це є реальною загрозою світовій екосистемі. Тварини ж, яких українці рятують щоденно, стали символами любові й доброти, що дає нам право називатися людьми й усвідомити цінність кожного життя.
Українська земля спустошена й отруєна війною. Про це треба не просто говорити, а кричати – переконані творці фільму. Кожна куля, уламки ракети чи паливо, яке отруює землю – це хімічна зброя сповільненої дії, яка нищить екосистему.
У стрічці автори подають узагальнену інформацію про знищення фауни, флори, земель, повітря тощо. Зокрема йдеться про те, що від початку великої війни в атмосферу потрапило понад 150 мільйонів тонн викидів. 30% сільськогосподарських земель заміновані, а на розмінування може піти мінімум з три десятки років. Пошкоджено близько трьох мільйонів гектарів лісу — близько третини від усього лісного фонду. 600 видів фауни та 750 видів флори перебувають під загрозою знищення.
Було знищено 8 млн лише свійських тварин. Також постраждали екосистеми Чорного та Азовського морів. Наразі вчені лише фіксують наслідки, але поки що не можуть спрогнозувати їхній остаточний вплив на довкілля. Та очевидно, що він буде колосальним. Вже відомо, що близько 900 дельфінів загинули в Чорному та Азовському морях через сонари російських кораблів.
- 1 076 м² — площа засмічених земель
- 10 000 м² — площа забруднених ґрунтів
- 376 га — площа згорілих лісів та інших насаджень
- 3 292 803 м² — площа згорілих об’єктів
- 4 774 525 шт. — кількість знищених та пошкоджених дерев та рослин
- 7 851 га — площа пошкодженого рослинного світу
- 74 871 шт. — знищено об’єктів тваринного світу
Цільові аудиторії фільму
Ключовою аудиторією фільму є масовий глядач. Саме до нього апелює російська пропаганда, якій треба давати відсіч.
Однак щоб люди пішли дивитися стрічку в кінотеатри, на платформи чи телебачення, вони мають вирішити: «я повинен це подивитись!». А цьому рішенню передує системна робота насамперед з лідерами думок, серед яких – як стейкхолдери для глядацької аудиторії – популярні політики, шоумени, спортсмени й медійники, так і експерти кіноіндустрії – впливові кінокритики й фестивальні гуру.
Експертну оцінку якості й актуальності фільму для світу визначають міжнародні фестивалі, де в кожному фільмі пульсує актуальна тема сьогодення, і щоразу, коли українське кіно або кіно про Україну потрапляє в програму, світ згадує про нас. Саме там фільм відбирають і міжнародні дистрибутори, які забезпечать покази у різних країнах світу.
Відтак міжнародна промокампанія кіноальманаху «Війна очима тварин» включає два напрямки — взаємодію з лідерами думок і безпосередньо з масовим споживачем.
Якісна презентація проєкту, як під час виробництва, так і в рамках фестивального туру, на авторитетних цільових майданчиках — фестивалях і кіноринках за участю міжнародних медіа забезпечать резонанс та інформаційне покриття усіх категорій цільової аудиторії. Прес-івенти (прес-конференції, брифінги) з подальшими виходами новин, інтерв‘ю, оглядів, репортажів, фотозвітів максимально збільшать кількість виходів у медіа та привернуть увагу до фільму. А світова прем‘єра на міжнародному фестивалі категорії «А» за участю творчої групи стане кульмінаційною точкою фестивального етапу промокампанії.
Управління складними системами
У другій половині 2024 року команда планує представити фільм на одному з авторитетних міжнародних кінофестивалів класу «А».
Кінофестивалі такого рівня відвідують топові професіонали кіноіндустрії та зірки. На ці події акредитуються тисячі медіа, які створюють одночасний розголос.
Представити фільм на такому кінофестивалі є стратегічним рішенням. Це потужний майданчик для просування стрічки — маркетинговий інструмент, який дозволить за мінімальних інвестицій забезпечити максимальний розголос та ефективну дистрибуцію.
З управлінської точки зору, це — налаштування складної системи, коли власник продукту просуває свою цінність через найефективніші канали.
Боротьба за увагу кожного глядача
Промо фільму — це боротьба за увагу кожного глядача. Кожна подія, як то початок знімального періоду, вихід трейлера чи постера, кінець знімання — це окремий інфопривід, про який варто розповідати. Сучасний глядач вже давно не ходить в кіно на невідомий фільм або просто, щоб провести час. Саме тому до моменту прем’єри необхідно сформувати очікування виходу фільму, про який вже багато знають, який вже визнали світові експерти і який має стати справжньою подією.
Тому команда поставила для себе мету, розповідати світові про події в Україні через кіноальманах з першого знімального дня, інформувати про те, що війна триває й щодня втрати і загрози збільшуються.
«Фільм ще не завершено, а боротьбу з ворогом вже розпочато»
Олег Кохан
Першим майданчиком, на якому команда повідомила про намір створити фільм про тварин на війні, був фестиваль Берлінале 2023 року, в першу річницю від початку широкомасштабного вторгнення. На той момент були відзняті перші три новели й змонтований перший трейлер. Це був початок шляху.
Через кілька місяців по тому команда зробила другий вагомий крок. На Канському кінофестивалі творці заявили про те, що головну роль в новелі «Орел» зіграє оскароносний актор Шон Пенн. Режисером новели став однин з найталановитіших українських режисерів Мирослав Слабошпицький (фільм «Плем’я», 2014).
Важливо, що не тільки українські, а й закордонні митці були готові приєднатися до творчої групи кіноальманаху. Адже команда порушує не лише проблему порятунку тварин. Йдеться про війну як гуманітарну катастрофу, що нищить все живе навколо і в середині кожного з нас. І той факт, що іноземні колеги розділили з українцями цю страшну реальність, доводить актуальність теми екоциду в Україні для усього світу.
Загалом поява зірки такого масштабу в українському фільмі — це важливий інформаційний і політичний маркер. Те, що власник двох Оскарів та амбасадор України у світі долучився до створення стрічки стало безпрецедентною подією. Про це написала світова преса: Hollywood Reporter, Variety, Guardian. Це тисячі згадувань у пресі:
Процес знімання за участю Шона Пенна відбувався у Лос-Анджелесі, де за сюжетом перебував герой історії.
Однак Шон Пен став не єдиною світовою зіркою фільму. Нещодавно команда підписала договір про співпрацю з гуртом Imagine Dragons. Всесвітньо відома група з мільйонною аудиторією написала саундтрек для фільму.
Пошук інвестицій
«Всі благословляли, але грошей не давали», — згадує Олег про період пошуку інвестицій.
Фільм не отримав підтримки Держкіно, Міністерства культури та інформаційної політики тощо. Левова частина грошей була зібрана завдяки підтримці фізичних осіб та фондів.
Понад 80% українців за статистикою донатять, але зазвичай вони підтримують або військових — збирають на дрони, зброю, машини, або людей, що постраждали від війни. Культурні проєкти не можуть конкурувати з «гарячими» темами війни. Тому команда звернулася до людей, які усвідомлюють важливість створення культурних продуктів. Це партнери, які повірили в цю історію, які розуміють, що держава — це бренд. І саме культура передує будь-яким практичним проєктам. Це важлива конкурентна складова, за допомогою якої українці можуть будувати, дивувати, домінувати, вражати та атакувати ворога в підсумку.
Команда безмежно вдячна «Агентству США з міжнародного розвитку» (USAID), Європейському Фонду солідарності з українськими фільмами (ESFUF), соціальній ініціативі Save Pets of Ukraine, компанії KLO, партнерам по виробництву – компаніям KLEOS Art та Essence Film. Саме завдяки цим організаціям і компаніям без державної підтримки був створений фільм світового рівня.
Бюджет фільму та команда
Процес знімання останньої новели ще триває, тому остаточну вартість називати передчасно. За оцінками продюсера, виробництво і промоція кіноальманаху досягне 1,5$ млн. Це не є великою сумою, оскільки багато людей працювали на волонтерських засадах.
Якби на ринку створювали такий проєкт, він би обійшовся щонайменше у 2,5-3$ млн. А якщо дивитися на бюджет такого кіноальманаху як, наприклад, «Париж, я люблю тебе», вартість може досягати 16$ млн.
При цьому до фільму була залучена в десятки разів менша команда ніж в західному кінематографі. Цікаво, що якщо звернути увагу на іноземні фільми, можна побачити довжелезні переліки людей, які працювали тільки над титрами, а не то, що над фільмом.
По суті ключова команда, що керує, складається з п’ятьох людей на чолі з продюсером. А вже під кожну новелу організовувалися процес знімання та підбиралася команда.
Олег Кохан переконаний, що якщо хоч комусь сказати, яким ресурсом і за який кошт був створений фільм — ніхто не повірив би.
Фільм як сильне рішення
З огляду стратегічних комунікацій, фільм є сильним рішенням, яке вирішує одразу декілька задач.
Перш за все, це інфопривід звернути увагу на Україну та привернути увагу до війни, яка точиться вже третій рік поспіль. Олег Кохан переконаний, що Україна не має зникати з інформаційних радарів світу.
По-друге, через тварин фільм розкриває тему екоциду. Світ частково усвідомлює масштаб людських жертв та ядерну загрозу, однак екоцид — менше. Фільм покликаний допомогти заходу сформулювати глобальні претензії до росії, яка спричинила екологічну катастрофу в Україні.
І третє, але не менш важливе, стрічка розкриває культурний код України. Гідно та достойно, без пропаганди й маніпуляцій на відміну від того, як це зробили росіяни у своєму фільмі на західну аудиторію «Свідок». Їхня робота має всі ознаки пропаганди, повторює загальний наратив про російсько-українську війну та звинувачує українців у військовій агресії та злочинах.
Архітектура успіху
Автор ідеї та продюсер фільму Олег Кохан переконаний, що саме ці складові покликані зробити фільм успішним:
- Стартовий майданчик та потужний розголос.
- Долучення зірок світового масштабу. Залучення Шона Пенна та Imagine Dragons, які є амбасадорами України у світі.
- Постійне підігрівання інформаційного поля. Враховуючи, що у світі наразі відбувається купа різних подій, Україні доводиться конкурувати й «вигризати» свою частину уваги світової спільноти.
- Неманіпулятивна риторика. Розповідаючи історії про тварин на війні важливо зберегти ціннісні категорії й не зробити їх маніпуляційними та пропагандистськими, не постати у ролі жертви, не давити на жалість і не демонструвати історії, які «роздирають душу», а показати історії про гідність і талант.
- Репутація та досягнення команди. Особистість продюсера і кожного режисера, а також напрацювання в цілому команди SOTA Cinema Group стали також важливим фактором успіху.
Кіно прецедент
Наразі фільм має назву «Війна очима тварин», однак для світового прокату ймовірно доведеться змінити назву на «Тварини на війні». А все тому, що англійською «Animals of war» звучить краще ніж «War through the eyes of Animals».
«Результати досліджень демонструють, що наявність слова «війна» негативно впливає на сприйняття та залученість глядачів. Однак у сполученні з тваринами це має спрацювати інакше», — переконаний Олег Кохан.
В Україні відбувається війна, якої не бачив світ з часів другої світової, тому назвати це якось по-іншому окрім як війною неможливо. Цим фільмом команда прагне створити світовий прецедент рекламної кампанії й довести, що залучення глядача буде високим.
«Якщо Netflix купить наш фільм, це не буде мірилом успіху. Ми знімали стрічку для того, щоб перевернути уявлення про Україну у світі. Мене цікавить світовий резонанс», — ділиться своїми очікуваннями Олег Кохан.
Команда робить усе можливе, щоб у вересні 2024 року представити фільм на Венеційському кінофестивалі або кінофестивалі в Локарно.
Впродовж процесу створення стрічки команда неодноразово чула від західних партнерів, що потрібно продовжувати цю тему. Тому всі очікують на успіх першої частини, щоб друга частина стала реальністю.
Війна очима тварин
«Війна очима тварин» (War through the eyes of Animals) — це кіноальманах, головними героями якого є люди й тварини, що потерпають від екоциду внаслідок війни в Україні.
Відомі українські та закордонні митці розповідають проникливі історії, засновані на реальних подіях, і показують, які випробування доводиться витримувати тваринам в Україні під час війни. На відміну від нас, тваринам не потрібно проходити тест на людяність і вони не мають політичних уподобань, але вони можуть чітко розрізняти добро і зло.
Автором ідеї та генеральним продюсером фільму є Олег Кохан.
Трейлер:
Олег Кохан, продюсер
Олег Кохан — продюсер театру та кіно, засновник групи компаній SOTA Cinema Group. Продюсер фільмів-учасників та призерів МКФ у Каннах, Берліні, Венеції та ін. Продюсер художніх фільмів Кіри Муратової, Романа Балаяна, Кшиштофа Зануссі, Отара Іоселіані, Сергія Лозниці, Кирила Міхановського.
Інформаційна війна
Через кілька місяців після повномасштабного вторгнення росії на територію України директор Ермітажу заявив: «Наші останні виставки за кордоном — це просто потужний культурний наступ. Якщо хочете, свого роду «спецоперація», яка багатьом не подобається. Однак ми наступаємо. І нікому не можна дати завадити нашому наступу». (джерело)
Ворог наступає не лише на полі бою. Це також інформаційне, дипломатичне, культурне й економічне протистояння. Адже йдеться про методи гібридної війни в умовах сучасного світу, де невійськові, інформаційні та політичні впливи можуть мати значущий вплив на ситуацію на міжнародному рівні. І російська гібридна агресія проти України є прикладом такого використання різних елементів військового та невійськового впливу для досягнення політичних та стратегічних цілей.
Кредит довіри міжнародної спільноти до російської культури обумовлений, у першу чергу, тяглістю знання про неї й про українську культуру як частину російської.
росія роками транслювала світові свої наративи. Місія української креативної індустрії сьогодні, на думку Олега Кохана, — розвінчати ворожі міфи та розповісти, хто такі українці, звідки ми, якою є наша нація та держава. Саме культурна еліта має відповіді на ціннісні, візіонерські й культурологічні питання.
Досвід прогресивних країн демонструє — розвиток культури є потужним двигуном економічного розвитку.
З 80-х років XX ст. поняття «культура» почало тлумачитись як ресурс змін якості життя шляхом створення додаткової цінності продуктів та територій, а також покращення умов зайнятості населення.
За експертними оцінками, один долар, вкладений в просування культурної складової держави, дає $12 прибутку. Це безпосередньо впливає на імідж країни, її туристичну та інвестиційну привабливість, а також на бажання купувати товари вироблені в цій країні.
Сировиною креативної економіки виступають оригінальні ідеї, які перетворюються на економічний капітал та продукт, що продається.
Задум та ідея фільму
Спочатку було бажання стати одиницею творчого спротиву і створити фільм, що стане подією не тільки для українців, які сприймають війну вже як реальність, а й для європейців, американців і азійців, які уникають будь-якого контенту, пов’язаного з війною.
Олег Кохан разом зі своєю командою почали шукати формат.
Кіно як було, так і лишилося наймасовішим з видів мистецтва — споживання відеоконтенту щороку лише зростає. Parrot Analytics аналізували дані з кількох стримінгових платформ і виявили, що з січня 2019 року по березень 2022 року кількість документальних фільмів зросла на 63%, тоді як попит на них підскочив на 142%.
«У квітні-травні 2022 року, коли офіс вперше зібрався для продовження роботи, головним питанням було – який контент буде найбільш актуальним, найбільш впливовим для світу? Ми опинились в епіцентрі світової уваги. Це був унікальний шанс розповісти правду так, щоб нас почули й не перемикнули, побачивши наше кіно. Документалісти оперативно фіксували події на лінії фронту, а ми вирішили сфокусуватися на ігровому кіно – тобто на глибшій рефлексії усього, що відбувається в Україні», – пояснила Світлана Машовець, креативний продюсер фільму.
На цю робочу зустріч Світлана приїхала з кошеням, якого щойно привезли волонтери з міста Ізюм і тема тварин візуалізувалась автоматично.
Історіями про війну були заповнені всі інформаційні майданчики, але обговорюючи їх, виявилось, що стовідсотковий відгук отримують історії про тварин. У кожного з членів команди була історія про тварину на війні, яка всіх вражала. А ще кожен мав улюблений фільм, де головним героєм була тварина. Після цієї зустрічі команда затвердила ідею фільму про тварин на війні.
Перед тим як визначитися з жанровою концепцією, ідею потрібно було протестувати на різних групах — від простого глядача до спеціалістів з кіноіндустрії та потенційних партнерів. І коли Олег Кохан розповідав про свою ідею різним групам, вони були не просто в захваті – кожен починав згадувати свою історію про війну, де головним героєм була тварина. Це були історії про мурашину ферму і зірок Київського зоопарку – горилу Тоні, папугу і слона, півня і черепаху. Навіть без постера та будь-якої візуалізації, всі опитані прагнули побачити фільм у майбутньому.
Це дуже надихало команду і підштовхнуло до концепції кіноальманаху – різні за жанром і героями історії. Важливо було, щоб глядачі й сміялись, співпереживаючи героям кіноальманаха, бо якщо ми здатні іронізувати над собою й сміятися над ницістю наших ворогів – ми непереможні.
У червні-липні почали збирати історії. Спочатку планували зняти 10-11 історій, однак зупинилися на 7 розлогих історіях загальним хронометражем у 2 години, щоб не перенавантажити глядача та якісно донести кожну з історій.
У підсумку, кіноальманах «Війна очима тварин» об’єднав сім художніх новел, створених на реальних подіях. Так, одна з історій народилася з популярного весною 2022 року мема про молоду жінку, яка під обстрілом ловила у полі пораненого собаку (новела «Синочок»). Новела «Кролик або туди і звідти» є біографічною – вона присвячена білому кролику режисера Макса Тузова. Героїня новели «Корова в тумані» корова Мілка зіграла себе саму, адже теж була поранена навесні 2022 на Київщині.
Чому саме тварини?
Під час пандемії люди почали активніше заводити домашніх улюбленців, які допомагали переживати ізоляцію та виходити з психологічної кризи.
Тварини викликають найбільшу емпатію. Це маркер людяності. В основі всіх безпекових стратегій Західного світу лежить людиноцентричність (людяність), яка перевіряється саме ставленням до тварин. Тому слоган фільму: «Наш тест на людяність».
Після фінальної сцени фільму на екрані з’являється цитата індійського політичного діяча Махатми Ґанді:
«Велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація ставиться до тварин».
Цікаво, про яку велич росії може йти мова, коли росіяни свідомо вбивають та руйнують все живе. Вони не пройшли цей тест на людяність.
Екоцид, про який треба кричати
Війна максимально загострила екологічні проблеми й екоцид, який чинять росіяни в Україні. Це є реальною загрозою світовій екосистемі. Тварини ж, яких українці рятують щоденно, стали символами любові й доброти, що дає нам право називатися людьми й усвідомити цінність кожного життя.
Українська земля спустошена й отруєна війною. Про це треба не просто говорити, а кричати – переконані творці фільму. Кожна куля, уламки ракети чи паливо, яке отруює землю – це хімічна зброя сповільненої дії, яка нищить екосистему.
У стрічці автори подають узагальнену інформацію про знищення фауни, флори, земель, повітря тощо. Зокрема йдеться про те, що від початку великої війни в атмосферу потрапило понад 150 мільйонів тонн викидів. 30% сільськогосподарських земель заміновані, а на розмінування може піти мінімум з три десятки років. Пошкоджено близько трьох мільйонів гектарів лісу — близько третини від усього лісного фонду. 600 видів фауни та 750 видів флори перебувають під загрозою знищення.
Було знищено 8 млн лише свійських тварин. Також постраждали екосистеми Чорного та Азовського морів. Наразі вчені лише фіксують наслідки, але поки що не можуть спрогнозувати їхній остаточний вплив на довкілля. Та очевидно, що він буде колосальним. Вже відомо, що близько 900 дельфінів загинули в Чорному та Азовському морях через сонари російських кораблів.
- 1 076 м² — площа засмічених земель
- 10 000 м² — площа забруднених ґрунтів
- 376 га — площа згорілих лісів та інших насаджень
- 3 292 803 м² — площа згорілих об’єктів
- 4 774 525 шт. — кількість знищених та пошкоджених дерев та рослин
- 7 851 га — площа пошкодженого рослинного світу
- 74 871 шт. — знищено об’єктів тваринного світу
Цільові аудиторії фільму
Ключовою аудиторією фільму є масовий глядач. Саме до нього апелює російська пропаганда, якій треба давати відсіч.
Однак щоб люди пішли дивитися стрічку в кінотеатри, на платформи чи телебачення, вони мають вирішити: «я повинен це подивитись!». А цьому рішенню передує системна робота насамперед з лідерами думок, серед яких – як стейкхолдери для глядацької аудиторії – популярні політики, шоумени, спортсмени й медійники, так і експерти кіноіндустрії – впливові кінокритики й фестивальні гуру.
Експертну оцінку якості й актуальності фільму для світу визначають міжнародні фестивалі, де в кожному фільмі пульсує актуальна тема сьогодення, і щоразу, коли українське кіно або кіно про Україну потрапляє в програму, світ згадує про нас. Саме там фільм відбирають і міжнародні дистрибутори, які забезпечать покази у різних країнах світу.
Відтак міжнародна промокампанія кіноальманаху «Війна очима тварин» включає два напрямки — взаємодію з лідерами думок і безпосередньо з масовим споживачем.
Якісна презентація проєкту, як під час виробництва, так і в рамках фестивального туру, на авторитетних цільових майданчиках — фестивалях і кіноринках за участю міжнародних медіа забезпечать резонанс та інформаційне покриття усіх категорій цільової аудиторії. Прес-івенти (прес-конференції, брифінги) з подальшими виходами новин, інтерв‘ю, оглядів, репортажів, фотозвітів максимально збільшать кількість виходів у медіа та привернуть увагу до фільму. А світова прем‘єра на міжнародному фестивалі категорії «А» за участю творчої групи стане кульмінаційною точкою фестивального етапу промокампанії.
Управління складними системами
У другій половині 2024 року команда планує представити фільм на одному з авторитетних міжнародних кінофестивалів класу «А».
Кінофестивалі такого рівня відвідують топові професіонали кіноіндустрії та зірки. На ці події акредитуються тисячі медіа, які створюють одночасний розголос.
Представити фільм на такому кінофестивалі є стратегічним рішенням. Це потужний майданчик для просування стрічки — маркетинговий інструмент, який дозволить за мінімальних інвестицій забезпечити максимальний розголос та ефективну дистрибуцію.
З управлінської точки зору, це — налаштування складної системи, коли власник продукту просуває свою цінність через найефективніші канали.
Боротьба за увагу кожного глядача
Промо фільму — це боротьба за увагу кожного глядача. Кожна подія, як то початок знімального періоду, вихід трейлера чи постера, кінець знімання — це окремий інфопривід, про який варто розповідати. Сучасний глядач вже давно не ходить в кіно на невідомий фільм або просто, щоб провести час. Саме тому до моменту прем’єри необхідно сформувати очікування виходу фільму, про який вже багато знають, який вже визнали світові експерти і який має стати справжньою подією.
Тому команда поставила для себе мету, розповідати світові про події в Україні через кіноальманах з першого знімального дня, інформувати про те, що війна триває й щодня втрати і загрози збільшуються.
«Фільм ще не завершено, а боротьбу з ворогом вже розпочато»
Олег Кохан
Першим майданчиком, на якому команда повідомила про намір створити фільм про тварин на війні, був фестиваль Берлінале 2023 року, в першу річницю від початку широкомасштабного вторгнення. На той момент були відзняті перші три новели й змонтований перший трейлер. Це був початок шляху.
Через кілька місяців по тому команда зробила другий вагомий крок. На Канському кінофестивалі творці заявили про те, що головну роль в новелі «Орел» зіграє оскароносний актор Шон Пенн. Режисером новели став однин з найталановитіших українських режисерів Мирослав Слабошпицький (фільм «Плем’я», 2014).
Важливо, що не тільки українські, а й закордонні митці були готові приєднатися до творчої групи кіноальманаху. Адже команда порушує не лише проблему порятунку тварин. Йдеться про війну як гуманітарну катастрофу, що нищить все живе навколо і в середині кожного з нас. І той факт, що іноземні колеги розділили з українцями цю страшну реальність, доводить актуальність теми екоциду в Україні для усього світу.
Загалом поява зірки такого масштабу в українському фільмі — це важливий інформаційний і політичний маркер. Те, що власник двох Оскарів та амбасадор України у світі долучився до створення стрічки стало безпрецедентною подією. Про це написала світова преса: Hollywood Reporter, Variety, Guardian. Це тисячі згадувань у пресі:
Процес знімання за участю Шона Пенна відбувався у Лос-Анджелесі, де за сюжетом перебував герой історії.
Однак Шон Пен став не єдиною світовою зіркою фільму. Нещодавно команда підписала договір про співпрацю з гуртом Imagine Dragons. Всесвітньо відома група з мільйонною аудиторією написала саундтрек для фільму.
Пошук інвестицій
«Всі благословляли, але грошей не давали», — згадує Олег про період пошуку інвестицій.
Фільм не отримав підтримки Держкіно, Міністерства культури та інформаційної політики тощо. Левова частина грошей була зібрана завдяки підтримці фізичних осіб та фондів.
Понад 80% українців за статистикою донатять, але зазвичай вони підтримують або військових — збирають на дрони, зброю, машини, або людей, що постраждали від війни. Культурні проєкти не можуть конкурувати з «гарячими» темами війни. Тому команда звернулася до людей, які усвідомлюють важливість створення культурних продуктів. Це партнери, які повірили в цю історію, які розуміють, що держава — це бренд. І саме культура передує будь-яким практичним проєктам. Це важлива конкурентна складова, за допомогою якої українці можуть будувати, дивувати, домінувати, вражати та атакувати ворога в підсумку.
Команда безмежно вдячна «Агентству США з міжнародного розвитку» (USAID), Європейському Фонду солідарності з українськими фільмами (ESFUF), соціальній ініціативі Save Pets of Ukraine, компанії KLO, партнерам по виробництву – компаніям KLEOS Art та Essence Film. Саме завдяки цим організаціям і компаніям без державної підтримки був створений фільм світового рівня.
Бюджет фільму та команда
Процес знімання останньої новели ще триває, тому остаточну вартість називати передчасно. За оцінками продюсера, виробництво і промоція кіноальманаху досягне 1,5$ млн. Це не є великою сумою, оскільки багато людей працювали на волонтерських засадах.
Якби на ринку створювали такий проєкт, він би обійшовся щонайменше у 2,5-3$ млн. А якщо дивитися на бюджет такого кіноальманаху як, наприклад, «Париж, я люблю тебе», вартість може досягати 16$ млн.
При цьому до фільму була залучена в десятки разів менша команда ніж в західному кінематографі. Цікаво, що якщо звернути увагу на іноземні фільми, можна побачити довжелезні переліки людей, які працювали тільки над титрами, а не то, що над фільмом.
По суті ключова команда, що керує, складається з п’ятьох людей на чолі з продюсером. А вже під кожну новелу організовувалися процес знімання та підбиралася команда.
Олег Кохан переконаний, що якщо хоч комусь сказати, яким ресурсом і за який кошт був створений фільм — ніхто не повірив би.
Фільм як сильне рішення
З огляду стратегічних комунікацій, фільм є сильним рішенням, яке вирішує одразу декілька задач.
Перш за все, це інфопривід звернути увагу на Україну та привернути увагу до війни, яка точиться вже третій рік поспіль. Олег Кохан переконаний, що Україна не має зникати з інформаційних радарів світу.
По-друге, через тварин фільм розкриває тему екоциду. Світ частково усвідомлює масштаб людських жертв та ядерну загрозу, однак екоцид — менше. Фільм покликаний допомогти заходу сформулювати глобальні претензії до росії, яка спричинила екологічну катастрофу в Україні.
І третє, але не менш важливе, стрічка розкриває культурний код України. Гідно та достойно, без пропаганди й маніпуляцій на відміну від того, як це зробили росіяни у своєму фільмі на західну аудиторію «Свідок». Їхня робота має всі ознаки пропаганди, повторює загальний наратив про російсько-українську війну та звинувачує українців у військовій агресії та злочинах.
Архітектура успіху
Автор ідеї та продюсер фільму Олег Кохан переконаний, що саме ці складові покликані зробити фільм успішним:
- Стартовий майданчик та потужний розголос.
- Долучення зірок світового масштабу. Залучення Шона Пенна та Imagine Dragons, які є амбасадорами України у світі.
- Постійне підігрівання інформаційного поля. Враховуючи, що у світі наразі відбувається купа різних подій, Україні доводиться конкурувати й «вигризати» свою частину уваги світової спільноти.
- Неманіпулятивна риторика. Розповідаючи історії про тварин на війні важливо зберегти ціннісні категорії й не зробити їх маніпуляційними та пропагандистськими, не постати у ролі жертви, не давити на жалість і не демонструвати історії, які «роздирають душу», а показати історії про гідність і талант.
- Репутація та досягнення команди. Особистість продюсера і кожного режисера, а також напрацювання в цілому команди SOTA Cinema Group стали також важливим фактором успіху.
Кіно прецедент
Наразі фільм має назву «Війна очима тварин», однак для світового прокату ймовірно доведеться змінити назву на «Тварини на війні». А все тому, що англійською «Animals of war» звучить краще ніж «War through the eyes of Animals».
«Результати досліджень демонструють, що наявність слова «війна» негативно впливає на сприйняття та залученість глядачів. Однак у сполученні з тваринами це має спрацювати інакше», — переконаний Олег Кохан.
В Україні відбувається війна, якої не бачив світ з часів другої світової, тому назвати це якось по-іншому окрім як війною неможливо. Цим фільмом команда прагне створити світовий прецедент рекламної кампанії й довести, що залучення глядача буде високим.
«Якщо Netflix купить наш фільм, це не буде мірилом успіху. Ми знімали стрічку для того, щоб перевернути уявлення про Україну у світі. Мене цікавить світовий резонанс», — ділиться своїми очікуваннями Олег Кохан.
Команда робить усе можливе, щоб у вересні 2024 року представити фільм на Венеційському кінофестивалі або кінофестивалі в Локарно.
Впродовж процесу створення стрічки команда неодноразово чула від західних партнерів, що потрібно продовжувати цю тему. Тому всі очікують на успіх першої частини, щоб друга частина стала реальністю.
